Російська тактика моріння голодом як воєнний злочин: докази

Дмитро Козацький «Орест», керівник пресслужби полку «Азов», фотограф і оборонець Маріуполя, показує своє виснажене тіло після перебування в російському полоні. Київ, 3 жовтня 2022 року

(Рубрика «Точка зору»)
Катріна Мердок

Неспровоковане повномасштабне вторгнення Росії в Україну, безпрецедентне застосування Росією насильства та спричинення масштабних руйнувань домінували в заголовках світових медіа протягом останніх двох років. Це є цілком справедливим.

Проте, поза увагою залишався вагомий наратив щодо певного аспекту цієї війни, якому бракує належного розуміння, висвітлення та розслідування – це використання Росією тактики моріння голодом (юридичний термін – ред.) проти цивільного населення України.

Злочин моріння голодом у сучасному світі зазвичай асоціюювався зі збройними конфліктами у країнах на південь від Сахари, з голодом та бідністю, а віднедавна також із сектором Газа. Але не з Україною, яка сама є однією із світових житниць.

Була, до початку Росією великої війни.

Суть воєнного злочину моріння голодом полягає в умисному позбавленні людей будь-чого необхідного для виживання у поєднанні з умислом моріння голодом цивільного населення.

Йдеться не лише про позбавлення їжі та води, але й про позбавлення укриттів, медикаментів, гуманітарної допомоги, засобів до існування, електроенергії та палива.

Тіла загиблих цивільних кладуть у братську могилу на околиці Маріуполя, оскільки люди не можуть поховати своїх загиблих через сильний обстріл з боку російських військ. Маріуполь, 9 березня 2022 року

Тіла загиблих цивільних кладуть у братську могилу на околиці Маріуполя, оскільки люди не можуть поховати своїх загиблих через сильний обстріл з боку російських військ. Маріуполь, 9 березня 2022 року

Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру України, що відбувалися взимку 2022 і 2023 років, є лише одним із прикладів. Українці дуже добре це розуміють, адже вже пережили масове моріння голодом – Голодомор, вчинений, по суті, тією ж державою-агресором.

Слово «голод», яке є складовою слова «голодомор», співзвучне зі словом «холод». Відчутним є страх, який переживають українці через постійні напади на об’єкти критичної інфраструктури, що може призвести до припинення електро-, водо- та теплопостачання. Ці напади також мають критичний вплив на інші важливі сфери життя, як-от охорона здоров’я і освіта.

Протягом двох років Global Rights Compliance, за допомогою комплексного аналізу, зокрема, інформації з відкритих джерел, включно з фотографіями, відео, публічними заявами офіційних осіб та іншими цифровими даними, ретельно документувала ознаки перетворення продовольства на зброю.

Global Rights Compliance – це міжнародна юридична фундація, що спеціалізується на міжнародному гуманітарному праві, міжнародному кримінальному праві, а також на питаннях захисту прав людини. З моменту незаконного вторгнення Росії у 2022 році Global Rights Compliance надає підтримку Офісу Генерального прокурора України (ОГПУ) у розслідуванні зростаючої кількості воєнних злочинів, включно із нападами на цивільну інфраструктуру, сексуальним насильством, вбивствами та викраденням дітей.

Мобільна команда правосуддя з питань злочину моріння голодом є частиною Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів (ACA Group). Вона була створена у відповідь на запит Офісу Генерального прокурора України щодо посилення спроможності розслідування та переслідування злочинів, пов’язаних зі звірствами, скоєними з моменту вторгнення Росії в Україну.

Ця тактика стала невід’ємною частиною російської війни проти України та прослідковується на трьох чітко визначених етапах.

  • Спершу відбувається облога населених пунктів, де проживає цивільне населення, та здійснюються напади, спрямовані на позбавлення доступу до предметів першої необхідності.
  • Другий етап супроводжується систематичними атаками на цивільну інфраструктуру.
  • Третім етапом є перетворення сільського господарства на зброю шляхом перешкоджання експорту українського зерна або його обмеженням, що супроводжується неодноразовими нападами на об’єкти зернової інфраструктури.

Наслідки обстрілів російською армією взятого в облогу Чернігова. Україна. 13 квітня 2022 року

Наслідки обстрілів російською армією взятого в облогу Чернігова. Україна. 13 квітня 2022 року

Етап I. Облогова війна

Російські війська беруть в облогу місця масового проживання цивільних осіб, оточуючи міста, як-от Маріуполь і Чернігів; умисно відрізають доступ до продовольства, води, електроенергії, здійснюючи напади на інфраструктуру.

Ця тактика переважно спрямована проти цивільного населення України, щоб зруйнувати стабільність цивільного життя в українських містах, послабити джерела соціальної підтримки українських військ, які захищають свої території і населення, і прискорити процес незаконного захоплення територій.

Тіла цивільних людей на вулицях оточеного Маріуполя. 15 квітня 2022 року

Тіла цивільних людей на вулицях оточеного Маріуполя. 15 квітня 2022 року

В Маріуполі російські війська регулярно завдавали шкоди багатьом енергетичним підстанціям та бомбардували пункти роздачі найнеобхідніших речей.

Аналогічні діяння вчинялися і в Чернігові, зокрема, коли у майже повністю знеструмленому і позбавленому харчів місті 16 березня 2022 року російські війська обстріляли чергу за хлібом. В результаті цього загинуло щонайменше 14 цивільних осіб, а десятки людей, що стояли в черзі або перебували в будинках поблизу, були поранені.

Маріуполь, 2022 рік

Маріуполь, 2022 рік

Етап II. Напади на цивільну інфраструктуру

Другий етап російського вторгнення включає руйнування критично важливої інфраструктури.

Мабуть, найбільш вражаючим і катастрофічним проявом цієї тактики є підрив греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.

Внаслідок цього відбулося затоплення усіх населених пунктів, розташованих на березі Дніпра.

Найбільше постраждало цивільне населення, яке втратило усі засоби для снування, доступ до питної води. Багато людей потонули.

Затоплені вулиці Херсона внаслідок знищення Каховської ГЕС, 7 червня 2023 року

Затоплені вулиці Херсона внаслідок знищення Каховської ГЕС, 7 червня 2023 року

Руйнування греблі Каховського водосховища супроводжувалося обстрілами з боку російських військ правого берега Дніпра.

Це серйозно обмежувало можливості гуманітарних організацій та волонтерів допомогти людям, які опинилися на затоплених територіях.

Для оцінки реальних наслідків цієї рукотворної катастрофи, впливу її на екосистеми півдня України, знадобляться роки.

Також проводиться розслідування нападів на інші об’єкти водної інфраструктури по всій Україні, включно з наслідками, яких зазнав Миколаїв у квітні 2022 року після того, як російські війська здійснили напад на великий водогін, відрізавши водопостачання міста з населенням 460 000 людей від водопостачання.

Наслідок російського обстрілу. Миколаїв

Наслідок російського обстрілу. Миколаїв

Це згубно вплинуло на всі сфери життя людей, зокрема і доступ до питної води і роботу лікарень.

Крім нападів на об’єкти критичної інфраструктури, простежується цілеспрямовані атаки Росії на місця надання гуманітарної допомоги. Наприклад Херсон щодня зазнає обстрілів, а представники гуманітарних місій в Україні заявляють, що російські війська навмисно обстрілюють склади з гуманітарною допомогою у місті.

Зокрема, такі обстріли відбулися 15 грудня 2022 року, а також 5 та 20 грудня 2023 року.

Удар по Херсону 21 лютого 2023 року. Є загиблі і поранені

Удар по Херсону 21 лютого 2023 року. Є загиблі і поранені

Етап ІІІ. Перетворення сільського господарства на зброю

Цей заключний етап націлений на руйнування способу життя українців і має на меті знищити основу суспільства.

Перетворення сільського господарства на зброю завдає шкоди, що сягає далеко за межі безпосередньої гуманітарної кризи чи руйнувань.

Лише в липні та серпні 2023 року російські війська знищили понад 270 000 тонн продуктів харчування. Окрім нападів на продукти харчування, як зазначено у звіті Global Rights Compliance за 2023 рік, вилучення зерна російськими військами та пов’язаними з ними суб’єктами передбачає добре скоординоване попереднє планування, що є частиною ширшої, систематичної стратегії перетворення українського зерна на зброю.

Лелеки пролітають над палаючим полем неподалік Снігурівки на Миколаївщині, 4 липня 2023 року

Лелеки пролітають над палаючим полем неподалік Снігурівки на Миколаївщині, 4 липня 2023 року

Ця стратегія включає масштабний контроль над елеваторами, автомобільною та залізничною інфраструктурою, а також використання портових потужностей на окупованих територіях.

Такі діяння, у поєднанні з виходом Росії з Чорноморської зернової ініціативи та подальшими нападами на зернову інфраструктуру, пік яких припав на літо 2023 року, демонструють узгоджену стратегію перетворення українського зерна на зброю, у тому числі проти цільових одержувачів експорту зерна у вразливих третіх державах за межами України.

Пшеничне поле горить після російського обстрілу за кілька кілометрів від українсько-російського кордону. Харківська область, 29 липня 2022 року

Пшеничне поле горить після російського обстрілу за кілька кілометрів від українсько-російського кордону. Харківська область, 29 липня 2022 року

Поширене використання наземних мін та інших вибухонебезпечних залишків війни також суттєво обмежило сільськогосподарську діяльність, що призвело до втрати врожаю.

Підірваний на міні трактор. Миколаївщина

Підірваний на міні трактор. Миколаївщина

Воєнний злочин моріння голодом створює критично важливий наратив, який може точно зафіксувати злочинність цих діянь.

Комплексний аналіз цих, на перший погляд, окремих інцидентів стає потужним інструментом, який дозволяє вибудовувати провадження проти російського командування середньої та вищої ланки у військовій та політичній вертикалі влади.

Частота і подібність таких нападів також поєднуються впливом, який вони спричиняють: необхідність для дорослих годинами стояти в чергах по воду та їжу, страх дітей, які залишилися на вулиці переростає в жах, коли мати, яка пішла по воду, не повертається.

Так виглядає воєнний злочин моріння голодом, і це історія, яку треба розповісти світу.

Минув другий рік після початку Росією повномасштабної війни проти України, але спроби знищити Україну залишаються марними.

Звісно, чимала частина території України досі окупована, міста і селища щодня піддаються нападам, але український дух не можна знищити ракетами.

Насправді, те, що було розраховане на руйнування і розкол, об’єднало українців і дало їм сили продовжувати опір.

Global Rights Compliance документувала злочини моріння голодом в Південному Судані, Тиграї (Ефіопія), Ємені та, зовсім нещодавно, в Газі.

Широкомасштабне та систематичне вчинення злочинів, пов’язаних із морінням голодом, в Україні протягом останніх двох років, а також масштаб шкоди, завданої Росією українським дітям, жінкам і чоловікам, не можна ігнорувати, бо вони вказують на справжні наміри Кремля.

Катріна Мердок – партнерка в Global Rights Compliance та керівниця проєктів з питань злочину моріння голодом

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Форум

Экспертно

Поиск

Теги



Банк друзей Путина и Собянина ложится на бок
Дубки клана Хуснуллиных
На приемах мэрии Москвы гостей накормят по прошлогодним ценам
Юрист с миллиардами: чем известен покончивший с собой бизнесмен Шумков
Кольцо Кельбаха
Плохо сели: как «Роснефть» ищет новый офис
Управление внутренней политики Кремля перетряхнули к выборам
Обзор 8-14 декабря: навалились на Навального
Глава управы Даниловского района Москвы лишился поста из-за взятки