Мазепа, Петро Могила, Костянтин Острозький, ‘’русский мир’’ та бізнес УПЦ (МП) – репортаж з Києво-Печерської лаври

Вперше в Києво-Печерську лавру Максим Остапенко із Запоріжжя потрапив улітку 1986 року 14-річним підлітком. У 2023-му його, 51-річного військовослужбовця ЗСУ, запросили очолити в Лаврі національний заповідник.

"Тоді, в 1986-му, мене найбільше вразила галерея, що веде до печер, – розповідає Максим Остапенко, науковець, археолог та гендиректор національного заповідника "Хортиця" в 2007–2022 роках. – Ідучи довжелезним коридором туди, де похований Нестор Літописець, я відчував неймовірне піднесення".

"Коли я опинився в тій самій галереї в 2023 році, побачив смітник, – продовжує Остапенко. – Там були завали з російських агіток, реклами сепаратистських священників, кримських єпархій, які перейшли на бік РФ".

Реклама:

"Русский мир" залишив по собі чимало. Наприклад, старі двері в одному з корпусів Нижньої лаври, що стали мішенню для метання ножів. Безліч отворів, розповідає Остапенко, свідчать, що ножами бавились тут роками.

Реклама:

На території Нижньої лаври, яка разом із Верхньою входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО, з’явились новобудови. В одній із них – овочесховище та підземний паркінг.

"Таких порушень багато, – каже Максим Остапенко. – Більш глобальна проблема в тому, що Лавру перетворювали не просто на бастіон "русского мира", на центр впливу, а на епіцентр боротьби з українською ідентичністю. Водночас зі святині зробили справжній надприбутковий бізнес".

Навесні 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір з чоловічим монастирем УПЦ, пов’язаної з московською метрополією. Але боротьба за святиню триває досі, і не тільки в апеляційному суді.

"Наша задача повернути українські маркери, пам’ять про наших святих, – пояснює Остапенко. – Багато хто сюди роками не ходив. Люди казали: "Не можемо, бо тут все просякнуто "русским духом".

Як росіяни зачищали в Лаврі все українське, де в оригіналі зберігся український бароковий живопис, що знаходиться зараз у колишній резиденції Онуфрія та як влаштували свою бізнес-імперію церковні олігархи – в репортажі УП.

Микола II і сухопутні війська РФ

На столі в робочому кабінеті Максим Остапенко розкладає залишки "русского мира", знайдені в різних корпусах Лаври: світські зображення Миколи II та його дружини, фотопортрет патріарха Кирила, значок "Сухопутні війська РФ". Брошури з Москви та Санкт-Петербурга на кшталт "Почему раскольнические группировки в Украине называются неканоническими".

"Жодного тризуба або українського прапора", – каже гендиректор національного заповідника.

"Моє "найулюбленіше" – календарі на 2023 рік, – показує він. – Видані виключно російською наприкінці 2022 року в лаврській друкарні з благословення митрополита Онуфрія, при наміснику Павлі (Лебеді – УП).

Тут є звернення Онуфрія, в якому нічого немає про війну, руйнації, страждання українців, депортацію дітей".

Російські символи в українському національному заповіднику

Максим Остапенко показує надгробок Костянтина Острозького, який майже відновили в Успенському соборі за участі Литви. Надгробок у стилі італійського ренесансу встановили у 16 столітті. Був знищений під час підриву собору в 1941 році

Якщо існують інші фронти, окрім військового, то контури духовного можна розгледіти на схемі Лаври, яку демонструє Остапенко. Він просить не знімати крупно деталі, позначені різними кольорами та стікерами: рожеві – пам’ятки національного значення; світло-рожеві – місцевого; жовті – новобудови.

Реклама:

За часів Януковича чоловічому монастирю передали 79 споруд Нижньої лаври: від великих об’єктів до підпірних стін та замощення. З них близько сорока – житлові корпуси, церкви, дзвіниці та трапезні.

"Майже всі новобуди з’явилися незаконно в період з 2007 по 2015 рік, – розповідає Остапенко. – Наприклад, фактично резиденція Павла (Лебедя – УП) – повноцінний маєток для проживання та адміністративних функцій".

"Найбільше вражають ось ці чотири корпуси: № 102, № 103, № 104, № 140, – продовжує гендиректор. – Зведені в стилі "а-ля Києво-Печерська лавра" на фоні автентичних споруд, архітектурного ансамблю зі списку ЮНЕСКО".

Договір з монастирем розірвали в березні минулого року, але всі об’єкти повністю не повернуто. Частину держава взяла під контроль, частину опечатали. А в деяких, поки УПЦ з митрополитом Онуфрієм оскаржує рішення Мінкульту, забарикадувались невідомі "паломники" та "міряни".

Вид на лівий берег Києва з великої лаврської дзвіниці першої половини XVIII cтоліття. Її висота 96,5 метра – на 20 метрів вище за Статую Свободи в Нью-Йорку. Товщина стін нижнього ярусу дзвіниці – 8 метрів. Його використовують як сховище під час повітряних тривог

Могила без могили

Коли Антоній Печерський викопав печеру в княжому селі Берестове – центральній частині сучасного Києва, – не було ані Москви, ані московського патріархату, ані розколу християн на католиків та православних.

"Ченці надягали парамани з хрестиком зі шкіри, як портупею – на груди та спини, – розповідає співробітниця заповідника Катерина Воєвудська. – Наперсні, тобто нагрудні хрести – дерев’яні. Металеві теж були, але з бронзи (ще з міді та олова – УП)".

Катерина Воєвудська, яка працює в Лаврі з 2007 року, називає себе "спадковою ексурсоводкою" – її мама була на тій самій посаді три десятиліття.

Катерина Воєвудська в Трапезному соборі: "Хоч світ і розвивається, але розвиток душі треба шукати у себе в глибині. Монахи та звичайні люди продовжують століттями спускатися в лаврські печери, щоб пройти трансформацію"

"Я пам’ятаю ще руїни Успенського собору (підірваний у 1941 році – УП), на яких проводила канікули, – каже Катерина. – Сьогодні наша задача – повернути Лавру українцям і повернути українців до Лаври.

Нарешті тут знову звучить українська молитва. Історична пауза була дуже великою, щонайменше від ліквідації Катериною II Запорізької Січі".

Говорячи про "українську" молитву, Воєвудська має на увазі радше не мову, а традиції княжої Русі як частини Європи. Їх плекали та розвивали в Лаврі в ранньомодерні часи, за життя Петра Могили та ктиторства Івана Мазепи. Аж поки святиня втратила самобутність, потрапивши в залежність від Московії.

Мазепинська церква Всіх Святих XVII століття зараз на реставрації

Вид на сучасний Печерськ з великої дзвіниці Лаври, відкритої зараз для відвідувачів

"Мазепа обніс монастир фортечними мурами, – розповідає Воєвудська. – Будував в обителі храми, зокрема Всіхсвятську церкву над економічною брамою Лаври.

Долучився до розбудови Успенського собору, який за його часів набуває саме таких форм, які ми бачимо зараз. Хоча нам довгий час говорили, що це відбулося тільки після пожежі 1718 року (Мазепа помер 1709-го – УП)".

Реклама:

Посеред зображень ктиторів та видатних постатей в Успенському соборі Мазепи не знайти. Проте є два прижиттєві розписи з Павлом Лебедем, який увійшов в історію як Паша Мерседес.

Архімандрит Павло Лебідь (Мерседес) серед інших очільників Лаври

"Успенський собор з давніх часів був великою усипальницею, – продовжує екскурсію Катерина Воєвудська. – Крім Костянтина Острозького, тут упокоєний і Петро Могила".

Архимандрит, митрополит Київський, Галицький і Всієї Русі, екзарх Константинопольского патріарха – орієнтований на Європу Петро Могила завжди був сумнівною постаттю для московитів.

"Він фактично першим проводить археологічні розкопки Десятинного храму, – каже Воєвудська. – Находить могилу з черепом та рештками Володимира Святителя.

Києво-Могилянська академія починається зі школи, яку він заснував на території Лаври".

"Петра Могилу поховали під лівим крилосом, ось тут, – показує Катерина. – Саме в цьому місці, на руїнах Успенського собору експедиція Харламова і в 1982 році знайшла розбиту кришку саркофага, дошки і дві срібні пластини. На одній з яких – герб Петра Могили, на іншій – епітафія. Але жодного пам’ятного знаку про поховання тут немає.

Зате поруч, біля Трапезного собору – величезна могила Столипіна (активно боровся з українською мовою і культурою – УП), яку відновили в 1989 році".