Центробанк Росії визнав падіння імпорту через проблеми з логістикою та платежами

Російський Центробанк пояснив скорочення імпорту в другому кварталі 2024 року тим, що підтримка зростання внутрішнього попиту була нівельована негативним ефектом від проблем із логістикою та платежами, а також ефектом імпортозаміщення.

Про це пише The Moscow Times.

Так, імпорт Росії продовжив скорочуватись у другому кварталі: на 8% до аналогічного періоду минулого року, до $70,8 млрд, після падіння на 10% у першому кварталі 2024 року.

"Підтримку імпорту з боку збільшення внутрішнього попиту нівелював ефект ослаблення рубля і складнощів із логістикою", – йдеться в огляді Центробанку РФ.

У другому кварталі 2024 року номінальний курс рубля до долара знизився на 11% у річному зіставленні, а реальний ефективний курс – на 3%.

За даними Федеральної митноюї служби Росії, скорочення імпорту товарів у РФ спостерігалося з усіх регіонів світу. Водночас темпи зниження імпорту з Європи та Америки через обмеження були суттєвішими, ніж із Азії.

У результаті частка Європи в російському імпорті товарів знизилася до 26% у січні-травні 2024 року з 29% у відповідний період 2023 року, Америки – до 5 із 6%. У той самий час частка Азії збільшилася до 67% з 64%.

Сам імпорт з Європи та Америки скоротився на 17% у річному зіставленні, а з Азії – на 4% у січні–травні 2024 року.

Центробанк Росії зазначив, що зменшення імпорту відбувалося з більшості категорій. Найбільший внесок у його скорочення за п’ять місяців цього року зробили продукція хімічної промисловості (-17% р/р) та обладнання з транспортними засобами (-5% р/р).

Раніше регулятор повідомляв, що скорочення попиту на валюту з боку імпортерів сприяло зміцненню рубля в травні до долара США на 3,2%.

Центробанк РФ відзначав збільшення частки рублевого імпорту за рахунок зниження імпорту з розрахунками у валютах "дружніх" Росії країн через посилення санкцій та тиск США на китайські банки.

За даними російського Центробанку, у травні частка платежів у російських рублях при оплаті імпорту досягла рекордних 41,8% проти 41,1% у квітні. Частка рубля при оплаті імпорту з азіатських країн у травні зросла до 37,7% із 36,1% у квітні.

Санкції проти Росії

Раніше стало відомо, що російський державний "Россельхозбанк", що входить до десятки найбільших кредитних організацій Росії, заявив, що з 19 липня карти китайської платіжної системи UnionPay, які він випустив раніше, перестануть працювати за кордоном.

Як повідомлялося, Міністерство фінансів США 12 червня внесло до санкційного списку понад 100 російських компаній, причетних до військово-промислового комплексу Росії.

США також запровадили санкції проти "Московської біржі", вона зупинила торги доларом та євро. Через підвищений попит населення у відділеннях московських банків закінчилася готівкова валюта.

Також під санкції потрапили "Національний кліринговий центр" центробанку РФ, "Національний розрахунковий депозитарій", страхова компанія "Согаз", державна "Російська національна перестрахувальна компанія",

Крім того, до санкційних списків внесено філії російських "Промсвязьбанку", "Внєшекономбанку", "Сбєрбанку", "ВТБ" та "ВТБ Капітал Холдінгс" у Китаї, Киргизстані, Індії та інших країнах.

Наприкінці червня повідомлялося, що "ВТБ", єдиний російський банк з філією у Китаї, зіткнувся з труднощами при проведенні транскордонних платежів через санкції США.

Автор: Галина Ялівець