Буданов, Умеров та Сырський? Чому заговорили про звільнення в військовому керівництві?
Чому заговорили про відставки Буданова, Умерова та Сирського, і чи справді ці розмови залишилися позаду – в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.
ЗМІСТ:
У другій половині вересня в інформаційному просторі – спочатку в соцмережах, а потім і в ЗМІ – з'явилися нібито "анонси" майбутніх змін у військовому керівництві. Згідно з версіями, які тиждень за тижнем розповсюджувалися в медіа, під звільнення могли потрапити і начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов, і міністр оборони Рустем Умеров, і навіть головнокомандувач Олександр Сирський.
Схоже, наразі ця тема дещо відійшла на другий план. Однак, як розповіли вісім співрозмовників з різних військово-політичних кіл на умовах анонімності, чутки про ці звільнення та зміни не виникли з нічого.
Чи дійсно є ймовірність заміни Буданова
На початку минулого тижня Офіс президента опублікував фото з кабінету Володимира Зеленського під час його спілкування з міністром оборони та начальником ГУР. В ОП повідомили, що вони обговорювали плани російських військ на фронті. Цей пост, ймовірно, мав розвіяти чутки і показати, що всі продовжують працювати на своїх місцях.
Проте, як стверджують одразу кілька джерел, розмови про можливу заміну Кирила Буданова з'явилися не просто так. За їх словами, у начальника військової розвідки назрів конфлікт з главою ОП Андрієм Єрмаком, який і є одним з прихильників його звільнення.
Наступна хвиля напруження між Будановим і Офісом почала наростати цього літа. За даними РБК-Україна, спочатку з підпорядкування ГУР хотіли забрати військових аташе та бойові спецпідрозділи, яких налічується більше десятка. Наразі, за інформацією видання, йдеться про певну реорганізацію апарату військових аташе, в результаті якої розвідка не повинна втратити свого впливу на цей інститут.
На минулому тижні президент провів зустріч з міністром оборони та начальником ГУР (фото: Офіс президента)
Іншим – більш публічним заходом стала спроба розширення переговорної групи, яка від імені Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (КШВОВ) займається підготовкою обмінів.
Буданов очолює Коордштаб з середини 2022 року. Де-юре він є органом Кабінету міністрів, куди мають входити представники різних структур. Де-факто діяльність КШВОВ здійснювалася в основному під егідою ГУР. У середині серпня до переговорної групи при Коордштабі також хотіли ввести представників СБУ, МВС, ЗСУ, СВР та Уповноваженого ВР з прав людини. Крім того, при штабі намагалися створити щось на зразок ради або президії, куди мали увійти представники тих органів, які й так входять у Коордштаб.
З боку всі ці рухи виглядали як спроба відсунути військову розвідку або принаймні знизити її вплив у питанні обмінів. Хоча, як зазначають джерела в Силах оборони, роль або діяльність ГУР після цього ніяк не змінилася.
"Поки одні міркували, що це було з Координаційним штабом, непублічно ГУР хотіли прибрати серед переліку тих, хто може завдавати дальнобійні удари по території Росії. Як плануються такі операції? Визначаються координати, цілі та завдання, а далі – виконавці. Тобто пропонувалося, що такі операції зможуть виконувати всі інші органи, крім військової розвідки, але до цього не дійшло", – розповів один з співрозмовників РБК-Україна.
Ще однією історією, яка мала накинути "тінь" на ГУР, стали події навколо "Спецтехноекспорту" (СТЕ). З жовтня це державне підприємство вивели з-під Головного управління розвідки і передали під контроль Міноборони. Після початку великої війни СТЕ за замовленням Агентства оборонних закупівель привозила з-за кордону зброю, техніку та боєприпаси для Сил оборони, зокрема і з тих країн, які відкрито і безпосередньо не співпрацюють з Україною.
В Міністерстві таку реорганізацію пояснили тим, що стикнулися з "перешкодами" під час внутрішнього аудиту СТЕ, в той час як у компанії виявили проблеми з дебіторською заборгованістю, про що стало відомо ЗМІ. Компанія через ряд факторів не змогла вчасно привезти окреме законтрактоване озброєння і тому накопила борги перед Міноборони. Надалі міністерство планує провести перевірку діяльності "Спецтехноекспорту" і, можливо, ліквідувати його.
Однак інші співрозмовники у військово-політичному керівництві переконують, що історія з СТЕ не пов'язана з напруженням щодо Буданова і "тільки співпала за часом". "Це не було раптовим, для рішення про передачу СТЕ безпосередньо Міноборони знадобилися місяці", – додав один з джерел.
Разом з тим кілька обізнаних співрозмовників РБК-Україна стверджують, що Буданов нажив собі "недоброзичливців" і в інших органах, зокрема в СБУ. Хоча, за їхніми ж словами, з самим керівником спецслужби Василем Малюком у начальника ГУР стосунки "цілком нормальні та конструктивні".
В ЗМІ також говорили про конфлікт Буданова з головнокомандувачем Сирським, через що начальник військової розвідки нібито не був залучений до операції в Курській області. Однак джерела видання спростовують і перше, і друге.
"Між Генеральним штабом і ГУР є скоріше, так би мовити, здорова конкуренція на ґрунті розвідувальних даних. Іноді ГУР приносить свою інформацію, а Генштаб – свою, отриману від підрозділів ЗСУ з поля бою. Іноді їх дані та прогнози, зроблені на основі цих даних, не збігаються. І буває так, що вони не збігаються не на користь Генштабу. Однак як такого конфлікту там немає", – пояснює один з обізнаних співрозмовників.
Зараз, як стверджують кілька не пов'язаних між собою джерел видання, хмари над начальником ГУР розвіялися.