Сьогодні виповнюється рівно 30 років Будапештському меморандуму, за яким Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії територіальної цілісності з боку Росії, США та Великобританії. Але в 2014 році Москва окупувала Крим, розв'язала війну на Донбасі, а через вісім років розпочала повномасштабне вторгнення. Чому меморандум не спрацював і чи можливо в зв'язку з цим відновити ядерний статус, – у матеріалі РБК-Україна.
Україна після розпаду СРСР отримала одну з найпотужніших армій та третій ядерний арсенал. І це дуже хвилювало колективний Захід на чолі з США. На початку 1990-х думки Вашингтона і Москви рідко збігалися, але і там, і там Україну хотіли бачити без’ядерною державою.
Тому на молоду державу постійно тиснули, вимагаючи позбутися бойоголовок. Як згадував перший президент Леонід Кравчук, США погрожували санкціями та тотальною ізоляцією.
"І Клінтон, і віце-президент Гор сказали, якщо Україна вчинить інакше, почнуться, дослівно, "економічні санкції і не тільки економічні". Чи могла Україна, тільки народившись, одразу почати з того, щоб стати загрозою для Європи і світу?", – говорив він в одному з інтерв'ю.
Тому 14 січня 1994 року було опубліковано спільну заяву Кравчука, лідерів США та Росії – Білла Клінтона і Бориса Єльцина – про вивезення стратегічної ядерної зброї та принципову згоду Москви на певну компенсацію.
Білл Клінтон, Борис Єльцин і Леонід Кравчук після спільної заяви в Москві, 1994 рік (фото clintonlibrary.gov)
Менше ніж через рік, 5 грудня 1994 року, наступний президент України Леонід Кучма підписав у Будапешті (Угорщина) меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Пізніше до Будапештського меморандуму приєдналися Франція та Китай.
За документом Київ відмовився від ядерного арсеналу, а США, РФ та Великобританія зобов'язалися поважати незалежність і кордони України, утримуватися від застосування сили (або навіть від загроз силою), від економічного тиску, тобто від усього, що може порушити її суверенітет.
Про те, що Будапештський меморандум не містить реальних гарантій безпеки, ще в 2009 році говорив другий президент Леонід Кучма.
"Тодішній президент Франції Франсуа Міттеран сказав: "Синок, не вір цьому документу, тебе обмануть", - розповідав Кучма на міжнародній конференції в Єрусалимі.
Україна виконала свої зобов'язання і 2 червня 1996 року офіційно позбулася статусу ядерної держави. Відмовившись, за різними оцінками, від 1,5 до 2,1 тисячі стратегічних і від 2,8 до 4,8 тисячі тактичних боєзарядів.
Українські та американські офіційні особи біля шахти 43-ї ракетної армії, Первомайськ, 1994 рік (фото dtra.mil)
"На мій погляд, це була одна з найвражаючих історій обману в сучасній історії людства. З тобою підписали документ, якого насправді не існувало. Тобто ілюзія – підписали щось, що не працювало. І всі, хто підписував, це розуміли", – розповів РБК-Україна радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Юрій Костенко, міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки в 1990-х, вважає, що правильно ставити питання так: "не могла б Україна залишити ядерну зброю?", а "чому фактично нічого не отримала натомість?".
"Тільки останній ешелон з ядерними боєголовками в червні 1996 року виїхав з України, ми стали нецікавими для Заходу. А що з України взяти? Економіка працює в російській системі координат, всі пропозиції від США відхилялися", – сказав він в розмові з виданням.
За його словами, США пропонували інший варіант роззброєння: переробити високообогащений уран і плутоній у паливо для АЕС. Американська сторона була готова профінансувати цей проект. Якби так сталося, за його оцінками, пального вистачило б до сьогоднішніх днів.
У 1990-х здавалося, що ніхто не буде нападати на Україну. Навіть Володимир Путін відразу після приходу до влади не раз підкреслював, що поважає кордони сусідньої держави. "Ми не хочемо забирати Крим, це абсолютна дурість. Якщо ми почнемо щось забирати у когось, у нас самих щось заберуть", – говорив він.
Пізніше він повторював, що Крим не є спірною територією, і Росія давно визнала кордони України. "Питання про якісь подібні цілі для Росії, вважаю, віддає провокаційним змістом", – додав Путін.
Але як тільки Україна спробувала вирватися з тіні так званого "старшого брата", риторика змінилася. А підписанти Будапештського меморандуму не заступилися за Україну ні після окупації Криму, ні після початку війни на Донбасі.
Вже під час повномасштабного вторгнення РФ екс-президент США Білл Клінтон вибачався за примушення до відмови від ядерної зброї.
"Я відчуваю особисту причетність до того, що я змусив (українців – ред.) відмовитися від ядерної зброї. І ніхто з них не вірить, що Росія пішла б на це (вторгнення, – ред.), якби Україна все ще мала свою зброю", – визнавав він.
Білл Клінтон вже під час повномасштабної війни визнав, що тиснув на Україну щодо відмови від ядерної зброї (фото GettyImages)
З