Головному сержанту стрілецького батальйону 110 ОМБр "Мойсею" – 51 рік. У перший день вторгнення росіян вирішив повернутися зі Швеції, щоб захищати Україну у складі Збройних Сил. Про евакуацію цивільних з окупації, боях під Бахмутом та Лиманом, а також про міцну родину в бригаді – у матеріалі РБК-Україна нижче.
На початку повномасштабного вторгнення чоловік перебував у Стокгольмі. Першим, що він тоді відчув, було лише нерозуміння того, як могло початися таке вторгнення росіян.
"Колеги по роботі мені говорили: вам кінець, вам капець. У росіян ракети, у росіян ядерна зброя, а у вас (в Україні – ред.) нічого немає. Вас знищать за три дні", – згадує їхні слова "Мойсей".
Йому, звісно, було дуже неприємно це чути. Але чоловік миттєво прийняв рішення повернутися в Україну і допомагати їй захищатися. Керівник фірми одразу виплатив йому всю зарплату, а колеги скинулися грошима і сказали: "вони тобі точно знадобляться".
З Стокгольма він вилетів до Варшави, а звідти доїжджав автобусом у напрямку Києва. Проїжджаючи Житомир, чоловік потрапив під свій перший обстріл. У цей момент він вперше відчув, що таке війна.
"Заїхали в Київ, і тоді я був у шокові. Чому поїхав у столицю, хоча я сам з Одеси? Тому що, якби вони взяли столицю, далі вже не було б, що брати. Це ж серце нашої країни. Спустився в метро, побачив той жах в очах людей. У метро, у вагонах – собаки, коти, сльози, дитячий плач. Я розумів, що потрібно щось робити", – говорить він.
У військкоматі його не відразу захотіли взяти. Однак чоловік буквально благав потрапити в армію. Оцінивши серйозність його намірів, у військкоматі пообіцяли перетелефонувати через кілька днів. Через деякий час так і сталося, і "Мойсей" в підсумку потрапив у 401-й стрілецький батальйон.
Фото: В перші дні вторгнення росіян в Україну "Мойсей" вирішив приєднатися до лав ЗСУ, зараз служить у стрілецькому батальйоні 110 ОМБр (надано РБК-Україна)
Оскільки чоловікові не вдалося з перших днів стати на захист Батьківщини зі зброєю в руках, він вирішив хоча б допомагати, чим може. Скооперувавшись зі своїми товаришами, він вирішив допомогти цивільним з евакуацією.
"Ми купили автомобілі, ці "четвірки", червоні, звичайні "Жигулі". І цими чотирма автомобілями вивозили людей. В Чернігів заїжджали під обстрілами, вивозили людей у "Богдани", а вони вже вивозили далі на Київ. А потім волонтери попросили нас з'їздити за Кривий Ріг, у Високопілля, в Херсонську область. Росіяни дуже швидко просунулися, а у нас ще не було настільки все готово, щоб дати їм відсіч на кожному напрямку", – розповідає чоловік.
Одного разу, заїхавши в потрібне село, чоловіки поторопилися поскоріше забрати жінок і дітей, адже була інформація, що росіяни скоро окупують населений пункт. Однак встигнути вибратися до приходу захоплювачів їм не вдалося. З вікон будинків вони побачили ворожу техніку, БТР і БМП.
За його словами, окупанти відразу ж пішли в великий дім, де жив місцевий фермер, і витягли його разом з дружиною на вулицю. Група росіян складалася з 7-8 бурят, які на очах у фермера почали знущатися над його дружиною. Видовище було жахливим. Однак ні "Мойсей", ні його товариші, завадити цьому не могли – вони були без зброї, і були змушені пережидати в іншому будинку.
В чотири машини вдалося помістити по чотири дітей і чотири жінки, а виїжджати планували в сторону Кривого Рогу. Дорога з села була одна, і її вже перегородили окупанти. Встановили імпровізований блокпост і підтягнули на нього техніку. "Мойсей" разом з товаришами вирішили ризикнути і проїхати прямо через нього.
На щастя, окупанти на той час вже напилися і були в такому стані, що коли повз них на машинах проїжджали чоловіки, то їм навіть не вистачило сил щось сказати. Таким чином їм вдалося вивести більше 30 людей з окупованого села.
Фото: Воїни батальйону знищують ворога на гарячих ділянках фронту (facebook.com/110separatebrigade)
"Ми приїхали в Кривий Ріг. Я швидко пробігся і купив хліба, цілий піддон, ще гарячий був. Так діти і жінки той піддон хліба з'їли за 20 хвилин. Ну, дивлячись на це, звісно, що можна сказати. Було одне бажання тільки – знищувати їх (росіян – ред.), і знищувати, і знищувати, і знищувати. Тут мотивації навіть ніякої не потрібно, достатньо було побачити це все своїми очима", – згадує захисник.
"Мойсей" не приховує радості через те, що потрапив саме в 401 батальйон, і завдяки своїй ефективній службі зміг вже стати головним сержантом. Пізніше батальйон приєднали до 110 окремої механізованої бригади, а на даний момент формування стало повноцінним 2-м стрілецьким батальйоном у складі 110-ки.
"Пам'ятаю ті перші виходи на Бахмуті. Це словами не передати. Це така своєрідна сім'я, така "чоловіча, міцна сім'я". Може, дивно вам буде це чути, може, ніхто цього не говорив ніколи, але вона настільки рідна, ця сім'я, ось таке ядро збите”, – ділиться враженнями військовий.
За його словами, частина товаришів по службі <