Червона хвиля. Як Трампу вдалося переконливо перемогти на виборах.

Як Дональд Трамп зміг переконати американців у тому, що США рухаються в неправильному напрямку, і чому ставки Камали Гарріс на виборах не спрацювали – читайте в колонці заступника головного редактора РБК-Україна Мілана Лелича.

"Розгромна перемога Трампа" – така формулювання може здаватися в значній мірі перебільшеною. Хоча остаточні результати голосування в США ще не визначені, але вже зрозуміло, що в американській історії було безліч набагато більш розгромних перемог на виборах, а Гарріс, як для програвшої, показала відносно гідний результат.

Але якщо порівнювати фактичні цифри з анонсованими до дня голосування, то перемога Трампа дійсно виглядає переконливою. Усі без винятку серйозні соціологічні служби наперебій переконували аудиторію в "безпрецедентно рівній гонці". Усі, в тому числі й американські медіа, від консервативних до ліволіберальних, налаштовувалися на виснажливий, багатоденний підрахунок голосів, де долю виборів визначили б лічені тисячі або максимум десятки тисяч голосів. Проте насправді через кілька годин після закриття виборчих дільниць уже все стало зрозуміло.

По суті, перемога Трампа була зумовлена двома факторами, які називалися ще за рік-півтора до виборів: економіка і міграція. І зовсім не важливо, що в другій половині каденції Джо Байдена об'єктивна економічна ситуація стала помітно покращуватися, а проблема з нелегальними перетинами кордону також стала менш гострою.

Але на виборах роль грають не цифри та статистика, а відчуття людей. І з цими відчуттями Трамп за час кампанії попрацював майстерно, наполегливо, не шкодуючи чорних фарб, описуючи ситуацію в країні як абсолютну, тотальну катастрофу. І конвертував це в явку своїх прихильників і їх голоси. Так, відповідно до даних екзит-полу Edison Research, серед виборців, для яких головною проблемою на виборах була економіка, 79% проголосували за Трампа.

Крім того, всупереч багаторічному досвіду в політиці, в тому числі на вищій державній посаді, Трамп успішно зміг "продати" себе як "кандидата змін". Таке амплуа прекрасно працює тоді, коли більшість населення незадоволена загальною ситуацією в країні – а переконати в цьому населення було другою частиною завдання. Яку Трамп з успіхом виконав – за даними екзит-полу, троє з чотирьох американців вважають, що США як країна рухаються в неправильному напрямку. З них 61% проголосував за Трампа.

Дональд Трамп зі своєю сім'єю, соратниками та прихильниками (фото: Getty Images)

Але вибори-2024 не тільки виграв Дональд Трамп. Їх ще й програла Камала Гарріс, і це друга сторона медалі.

Спочатку, що стояла перед Гарріс завдання виглядала вкрай складною. Неочікувано, без підготовки та яскравого політичного бекграунду зайти в президентську кампанію за три з половиною місяці до дня голосування, коли Демократична партія явно знаходиться в низхідному тренді – перемога в таких умовах виглядала б майже чудом. Гарріс це чудо забезпечити не змогла, хоча й справді намагалася.

По суті, жодна з ставок її штабу на цих виборах не спрацювала. В першу чергу – тема заборони абортів. Демократи сподівалися, що вона зможе мобілізувати жіночий, в тому числі аполітичний електорат, обурений тим, як держава влізає в їхнє приватне життя. Дійсно, за даними екзит-полів, відносна більшість, 54% американських жінок проголосували за Гарріс. Але на минулих президентських виборах-2020, коли тема абортів не була настільки гострою, Джо Байден зміг заручитися більшою підтримкою американських жінок, ніж Гарріс зараз.

Не дала ефекту й ставка на расову ідентичність кандидатки від демократів. Серед темношкірих виборців вона показала навіть гірший результат, ніж Байден чотири роки тому, так само як і серед латиноамериканців, яких Трамп зміг частково перетягнути на свій бік. Як виявилося, ставлення до питань економіки, незаконної міграції та тем, таких як права ЛГБТ-спільноти, для цих категорій виборців важливіше, ніж їх колір шкіри чи походження.

Відчутного фідбеку не викликали й апеляції до статусу Трампа як офіційно засудженого злочинця – виявилося, масовий виборець це не "чіпляє". Як і прямі звинувачення Трампа у фашизмі – тим більше, що він відбивав їх за принципом "сама фашистка".

В результаті, Гарріс так і не змогла чітко позиціонувати себе для виборця і пояснити, як вона може одночасно претендувати на позитивну спадщину президентства Байдена і при цьому подавати себе як самостійного політика з дещо іншими поглядами на речі, ніж той же Байден. До того ж і сам діючий господар Білого дому не особливо-то й допомагав кампанії Гарріс, а в деяких моментах навіть заважав їй.

Медіа та аналітики люблять застосовувати слова на кшталт "винятковий", "беспрецедентний", "шокуючий" до найрізноманітніших виборчих кампаній і їх результатів. Але в даному випадку це в значній мірі не буде перебільшенням. Кампанія, в якій з двох кандидатів один – Байден – врешті-решт взагалі не дістався до дня голосування, а другий – Трамп – мав усі шанси і зовсім не дожити, пройди снайперська куля на пару сантиметрів вбік, дійсно виглядає екстраординарною.

Вірогідно, таким буде й майбутнє президентство Трампа. Особливо якщо республіканці, окрім Білого дому і Сенату, візьмуть під контроль ще й Палату представників, на що вони мають відмінні шанси. Вже є підстави говорити про справжню "червону хвилю" – цей термін означає дуже успішний результат Республіканської партії США на виборах (відповідно, успіх демократів – це "синя хвиля").

У такому випадку вся центральна влада в країні, законодавча, виконавча і навіть судова (адже Верховний суд США і так підконтрольний республіканцям) опиниться в руках однієї партії, якщо точніше, одного чоловіка – Трампа. І при цьому не буде ніяких особливих противаг, що в випадку з Трампом особливо небезпечно. Червона хвиля захоплює США, але її наслідки на собі досить швидко зможуть відчути і Україна, і Близький Схід, і решта світу.