НБУ знову підвищив облікову ставку: як це вплине на інфляцію та економіку України?

Національний банк України (НБУ) 23 січня підвищив облікову ставку на 1% до 14,5%. У регуляторі пояснили, що це рішення спрямоване на стримування інфляції, яка останнім часом прискорилася. Проте в НБУ не виключають, що це підвищення в цьому році може бути не останнім. Як зміна облікової ставки вплине на інфляцію в Україні та які економічні наслідки вона може мати – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Аліка Сахно.

НБУ погіршив прогноз щодо зростання інфляції в порівнянні з попереднім жовтневим звітом: з 6,9 до 8,4 відсотка (+1,5%). Таким чином, регулятор хоче стримати зростання цін в Україні, хоча востаннє облікову ставку Нацбанк підвищив з 13% до 13,5% місяць тому.

Як облікова ставка впливає на інфляцію

Механізм стримування інфляції через підвищення облікової ставки в теорії працює наступним чином: кредити для бізнесу та населення стають дорожчими, що зменшує економічну активність та стимулює людей замість позик вкладати гроші на депозити.

"Коли попит на товари та послуги знижується через зменшення платоспроможності, це впливає на ринкові механізми, де ціна визначається співвідношенням попиту та пропозиції. У такому випадку ціни не ростуть так швидко, тому що недостатньо покупців. Це ілюструє дію облікової ставки: формально вона є інструментом боротьби з інфляцією, але одночасно може уповільнювати економічний розвиток. Якщо доступ до кредитів обмежується, бізнес не може активно розвиватися, оскільки більшість компаній сьогодні працюють не на власні кошти, а на позики", – пояснив економіст Олег Пендзин у коментарі РБК-Україна.

Він додає, що поки важко спрогнозувати, наскільки підвищення ставки до 14,5% вплине на річний рівень інфляції та валовий внутрішній продукт (ВВП). Пендзин зазначає, що хоча підвищення ставки може бути болючим для малого та середнього бізнесу та негативно позначитися на економічному зростанні, цей крок є необхідним у контексті зростаючої інфляції.

Економіст пояснює, що за певних обставин облікову ставку можуть не тільки не підвищувати протягом року, але й знизити. За його словами, на це можуть вплинути такі фактори, як припинення війни та хороший урожай влітку, що сприятиме зниженню інфляційного тиску і стабілізації економічної ситуації.

Зазначимо, що НБУ утримував облікову ставку на рівні 10% з початку війни, проте в червні 2022 року ухвалив рішення підвищити її до 25%. Цей рівень ставки залишався незмінним до липня 2023 року, коли НБУ розпочав процес її поступового зниження. В результаті ставка знизилася до 15%. У 2024 році Нацбанк продовжував знижувати ставку, і з червня вона утримувалася на рівні 13%. Проте в грудні 2024 року НБУ знову підвищив ставку до 13,5%.

Чому в Україні зростає інфляція

Про доцільність підвищення ставки також погоджується президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак. Він зазначає, що цей інструмент показав певну ефективність під час минулих сплесків інфляції. На його думку, оскільки в минулому році ціни зросли на 12% замість прогнозованих 8,5%, підвищення облікової ставки виглядає виправданим. Проте експерт додає, що основними причинами інфляції в Україні є не лише монетарні фактори.

"Перш за все на інфляцію впливає подорожчання споживчих товарів, зокрема продуктів харчування та овочів. Важливим фактором є також зростання зарплат, оскільки офіційна безробіття в Україні залишається дуже низькою. Це пояснюється кількома факторами: люди не реєструються на біржі праці через страх мобілізації, частина виїхала за кордон, а інші знаходяться на фронті. Внаслідок цього конкуренція за робочу силу змушує роботодавців підвищувати зарплати, щоб залучити працівників. Крім того, проблеми з енергопостачанням ускладнюють виробничі процеси, що також сприяє зростанню цін", – пояснює РБК-Україна Тарас Козак.

Водночас заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жалило вважає, що проблемою цих заходів є те, що Національний банк підвищує ставку під впливом двозначної інфляції минулого року. За його словами, у НБУ майже постійно виникають труднощі з прогнозуванням цін, тому вплив її підвищення на майбутню інфляцію може не мати значної сили.

"Ми зараз маємо справу з інфляцією витрат, тобто ціни зростають через збільшення витрат. На це значно впливає війна, яка призводить до додаткових витрат, пов'язаних з її наслідками. Від відновлення бізнесу та будівель до проблем з постачаннями електричної енергії, що змушує багато підприємств використовувати генератори або інші альтернативні джерела енергії. В результаті зростають витрати на виробництво та обслуговування", – пояснює Жалило.

Можливі негативні фактори від підвищення ставки НБУ

Тарас Козак додає, що ефект від підвищення облікової ставки може бути знижений через те, що зараз українці переважно беруть пільгові кредити на бізнес за програмою "5-7-9" та на житло за програмою "еОселя". По суті, банки видають ці кредити за власними ставками, які можуть перевищувати 20% річних, але держава компенсує цю різницю з бюджету.

Однак Олег Пендзин не зовсім погоджується з цим твердженням, вказуючи, що не так багато людей можуть скористатися пільговими кредитами. Більше того, навіть якщо вони відповідають вимогам, їм доводиться проходити складну бюрократичну процедуру. В результаті, за словами Пендзина, багато українців обирають кредити за звичайними ставками або звертаються до мікрокредитних організацій.

З іншого боку, Ярослав Жалило зазначає, що підвищення облікової ставки може призвести до додаткового навантаження на державний бюджет. Він стверджує, що окрім компенсацій за пільговими програмами "5-7