Не лише OnlyFans: як податкова служба дізнається про закордонні доходи українців.

Звідки українська Податкова служба дізнається про доходи своїх громадян за кордоном, хто є в "групі ризику" та чи має держава ефективні інструменти примусу до сплати податків, – читайте в огляді журналіста РБК-Україна Руслана Кисляка.

Гучна податково-кримінальна історія з українськими моделями, які співпрацюють з міжнародною платформою OnlyFans, серед іншого продемонструвала готовність вітчизняної Податкової йти все далі в пошуках досі необкладених податками доходів українських громадян по всьому світу. В умовах війни це виглядає абсолютно виправданим. Більше того, (не)дивно, чому лише війна змусила українську владу проявити ознаки наявності політичної волі щодо наведення порядку зі сплатою податків.

Свідомо пропускаючи в цій статті кримінально-правовий аспект проблеми, пов'язаний з легалізацією в Україні діяльності бізнесів на кшталт OnlyFans, відзначимо лише, що за даними, оприлюдненими головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, станом на 18 грудня 350 українських моделей OnlyFans подали декларації про майновий стан та доходи, задекларувавши 305,4 млн грн доходу. Сплачено 59 млн грн ПДФО та військового збору. І, як зазначав політик ще у вересні, коли вперше було публічно заявлено про наміри Податкової "обілетити" всіх вітчизняних працівниць згаданої міжнародної платформи, що надає розважальні послуги для дорослих, це лише початок великого податкового походу на українців, які отримують доходи з-за кордону.

Тому спробуємо розібратися, що чекає українців, які мають грошові поступлення з-за кордону, хто ці українці, звідки Податковій відомо про них і що їм слід робити далі.

Звідки Податковій відомо про доходи українців з-за кордону

Ще 19 серпня 2022 року Державна податкова служба України підписала так зване Багатостороннє угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS), яке передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки громадян між компетентними органами різних країн.

За умовами угоди Україна отримує від інших держав інформацію про відкриті у них рахунки українських громадян і компаній, які є податковими резидентами України, а інші держави отримують відповідну інформацію про своїх податкових резидентів від України. Збір інформації про рахунки, що підлягають обміну, здійснюють фінансові установи, які подають звіти податковим органам у своїх країнах. Обмін інформацією між державами здійснюється на рівні податкових служб. Наразі Україна обмінюється податковою інформацією з 118 країнами, говорить в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глинський.

Перший успішний обмін інформацією з іншими країнами в рамках угоди CRS завершився 30 вересня 2024 року. Інформація охоплювала період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, зазначено в повідомленні на сайті Міністерства фінансів. Станом на 1 грудня, за даними, оприлюдненими Данилом Гетманцевим, Україна вже отримала звіти про 500 тисяч рахунків українських громадян за кордоном на суми понад 200 тис. євро кожен.

За словами Данила Гетманцева, Україна вже обмінюється з іншими країнами податковою інформацією (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Також податкові органи України мають можливість отримувати інформацію щодо іноземних доходів українських резидентів, використовуючи Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. ГНС України використовує механізм Конвенції, щоб відправляти запити для отримання інформації від податкових органів інших країн, пояснює для РБК-Україна партнер (напрямок податкового консультування) KPMG в Україні Олександр Бобошко.

Серед джерел інформації для української Податкової управлівець юрист Arzinger Денис Ерсой називає також детальну фінансову звітність, яку українські власники іноземних бізнесів повинні подавати з 2023 року разом з КІК-звітністю (звітністю про контрольовані іноземні компанії) в українську Податкову.

А ще українська ГНС може самостійно ініціювати та надсилати своїм колегам в різних країнах точкові запити про надання інформації. І кейс OnlyFans – один з таких прикладів.

Ну і, нарешті, нечасто, але все ж трапляється, коли іноземні органи фінансового моніторингу за власною ініціативою передають українським колегам інформацію про українських громадян.

Разом з тим, застерігає партнер, керівник напрямку "Міжнародне оподаткування" та практики Deloitte Private в Україні Андрій Серветник, варто розуміти, що Україна має право обкладати податками тільки осіб, які в конкретному податковому році (наприклад, у 2024-му) є її "податковими резидентами". Це можуть бути як громадяни України, так і іноземці. Водночас доходи українців, які проживають за кордоном і не є податковими резидентами України, не повинні цікавити українські податкові органи.

"Якщо фізична особа при наявності українського громадянства є податковим резидентом іншої країни і може це довести, тоді законних підстав змусити її платити податки за іноземні доходи в Україні немає. Спір, який може виникнути, буде підлягати розгляду та доведенню в суді. При цьому фізична особа повинна довести свій статус податкового резидента іншої держави", – пояснює член Асоціації юристів України, керівник податкової практики, аудитор і адвокат АК "Соколовський і партнери" Наталія Куриленко.

Для юрліц-резидентів України деякі види доходів також можуть не обкладатися податком в Україні відповідно до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

Ну і зрозуміло, що податкові органи "бачать" ті іноземні доходи резидентів України, які надходять на рахунки в українських банках, наприклад, це може бути заробітна плата від іноземного роботодавця або дивіденди.

Ще один важливий нюанс. Податкові органи України отримують інформацію про стан рахунків українців – фізичних осіб і юридичних осіб <