Залишайтеся на зв'язку. Як мобільні оператори та Мінцифри готуються до блекаутів.

Що станеться з мобільним зв'язком та Інтернетом під час можливих тривалих відключень електроенергії через російські обстріли, що говорять мобільні оператори та як це вплине на тарифи мобільного зв'язку, – у огляді фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

Чи будуть українці з мобільним зв'язком та Інтернетом під час можливих тривалих відключень електроенергії внаслідок російських обстрілів? На те, щоб уникнути катастрофи, працюють, зокрема, і держава, і мобільні оператори, і енергетики.

Незважаючи на, здавалося б, майже нереальні вимоги державного регулятора до операторів ринку зв'язку, спільну мову, схоже, вдається знаходити. На кону – безпека українських громадян.

Що вимагає держава від мобільних операторів

Ще 15 липня державний Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) значно посилив вимоги до роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Зокрема, мобільних операторів зобов'язали забезпечити автономну роботу базових станцій протягом 10 годин поспіль. З 1 жовтня за таким стандартом мали запрацювати не менше 60% базових станцій в кожній області України; з листопада – вже 70%; з грудня – 80%. А до кінця січня 2025 року 100% базових станцій повинні працювати за новим стандартом.

Крім того, до грудня не менше чверті базових станцій мобільного зв'язку в кожній області повинні бути підключені до електрогенератора або акумуляторів для забезпечення безперебійної роботи мінімум протягом 72 годин, тобто трьох діб.

Також до грудня підключеними до генераторів або акумуляторів з вимогою забезпечення роботи протягом трьох діб повинно бути не менше 70% спеціального обладнання мобільних операторів, яке забезпечує працездатність 95% магістральних мереж зв'язку, що з'єднують обласні центри України.

Ну і до цього ж часу потрібно забезпечити аналогічні умови автономної роботи 100% локальних радіомереж доступу в Інтернет у громадських місцях.

Що кажуть мобільні оператори

Ще влітку, незабаром після появи розпорядження НЦУ, трійка мобільних операторів України – Київстар, Vodafone Україна та lifecell – озвучили спільну позицію щодо вимог регулятора.

Для виконання цих вимог важливі постачання електроенергії протягом часу, необхідного для повної зарядки обладнання резервного живлення. Це вимагає надання дозволів з боку постачальників електроенергії (обленерго) на збільшення потужності електричного струму, що живить базові станції, оскільки збільшення кількості акумуляторів створює подвійну навантаження на енергосистему. За приблизними розрахунками, щоб забезпечити зарядку акумуляторів, які будуть живити базові станції мобільних операторів протягом 10 годин у разі відключення електрики, знадобиться потужність близько 2,8 ГВт-год електроенергії на добу. Для цього необхідно задіяти потужність фактично одного енергоблока АЕС.

Крім того, важливо враховувати й інші фактори, що впливають на виконання вимог НЦУ, зокрема – недостаток персоналу операторів і підрядних організацій, достатнього для обслуговування резервного обладнання. За приблизними підрахунками операторів, потреба в додатковому наймі спеціалістів складає десятки тисяч працівників.

Фото: Getty Images

Окрема проблема – неможливість установки та обслуговування генераторів на дахах будівель, де розташовані більшість базових станцій (особливо в великих містах з значною щільністю населення), оскільки це заборонено будівельними та санітарними нормами.

На ринку України відсутня необхідна кількість акумуляторних батарей і стаціонарних генераторів. Тож обладнання закуповується за кордоном, в умовах ускладненої логістики та тривалого часу постачання.

Проблемою також є недостатня швидкість і збалансованість законодавчих процедур щодо зміни договорів оренди державного та комунального майна для розширення займаних додатковими шафами з батареями площ. Розширення орендованої площі на об'єктах державної або комунальної власності вимагає участі у процедурі аукціонів на Prozorro і займає в середньому шість місяців.

Такою була ситуація влітку. Що змінилося станом на жовтень?

Як справи у Київстара, Vodafone та lifecell

Вже очевидно, що операторам не вдалося виконати вимогу регулятора щодо забезпечення автономної роботи 60% базових станцій протягом 10 годин поспіль до жовтня.

Київстар

Станом на вересень на базових станціях Київстар встановлено 126 тисяч нових акумуляторів, які забезпечують роботу базових станцій до 4 годин без зовнішнього живлення. Крім цього, 2 322 генератора підтримують роботу ключових об'єктів мережі у випадках відсутності електроенергії.

"Усі критично важливі об'єкти забезпечені генераторами для отримання зв'язку протягом як мінімум трьох діб у випадках повномасштабних блекаутів", – запевняють у компанії.

До кінця року оператор планує закупити більше 61 тисяч акумуляторів для базових станцій та 848 промислових генераторів. У планах компанії забезпечити восени 23-25% мережі можливістю роботи від генераторів.

В даний час 60% мережі Київстар має чотиригодинне резервне живлення, 40% – від 2 до 4 годин. У компанії працюють над забезпеченням 6-годинного резервування.

Роботу послуги проводного Інтернету "Домашній Інтернет" забезпечують 51 тисяча джерел безперебійного живлення, встановлених у 23 тисячах багатоквартирних будинків.

Однак будь-якому акумулятору потрібен час для підзарядки, а саме від 4 до 6 годин в залежності від кількості встановлених АКБ для максимального заряду. Для зарядки джерел безперебійного живлення потрібно 8 годин безперебійної роботи.