Далеко від Москви. Як війна змінила український книжковий ринок.
Під час великої війни продажі книг в Україні фактично впали до нуля, але знову почали відновлюватися. Російська книга зникла з ринку, що дозволило українській літературі зайняти провідні позиції в магазинах. Що відбувається на книжковому ринку наприкінці третього року війни – в матеріалі журналістів РБК-Україна Катерини Гончарової та Юлії Гаюк.
Після початку широкомасштабної війни деякі книголюби зовсім перестали читати. Для інших, навпаки, книга стала терапією і місцем, де можна на деякий час сховатися від страшних новин.
Вже зараз багато видавців стверджують, що продажі повернулися до довоєнних показників, а книга для українців знову стала спонтанною покупкою. Але ціни зросли суттєво: популярна новинка в твердій красивій обкладинці коштує не менше 400-600 гривень.
Чи стали українці частіше читати, що відбулося на ринку під час війни і як відновлюється попит на літературу – читайте далі.
Чи стали українці більше читати під час війни
Під час війни більше людей кажуть, що не можуть взяти в руки книги і читати, як раніше. Інші ж читали, щоб відволіктися від подій навколо.
"Багато хто сприймав читання як певну терапію. Це може бути щось легке, терапевтичне, що відволікає. Інші під час війни хочуть вивчати історичний досвід, історію війн, військовий досвід як такий", – каже виконавчий директор видавництва "Наш Формат" Анастасія Нікітіна в розмові з РБК-Україна.
Українці стали читати більше, з полиць зникли російські книги, тому збільшився попит на українські переклади світової класики та сучасних бестселерів, говорить РБК-Україна директор видавництва "Книголав" Дмитро Осколков.
"Виріс попит на книги про пізнання власної ідентичності та переживання схожих подій, фінал яких вже відомий. Тому українці стали частіше купувати літературу про Другу світову війну", – впевнений співрозмовник.
Проте, за даними Українського інституту книги, частка "нечитачів" вже кілька років утримується на рівні 30-34%. У 2024 році 30% українців (16-59 років) відповіли, що ніколи не читають друкованих книг, порівняно з 33% у 2020 році.
"Також є ті, хто каже, що читає кілька разів на рік. Але, на мою думку, це обережна відповідь тих, хто соромиться сказати, що фактично не читає. Якщо додати цю категорію, то виявиться, що в житті половини дорослих українців книг немає", – говорить РБК-Україна начальник відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги Юрій Марченко.
Фото: Скільки українців читають книги для задоволення і проводять з книгами свій вільний час (інфографіка надана РБК-Україна Українським інститутом книги)
Якщо ж порівнювати з країнами Європи, то ми десь посередині, говорить він.
"У нас з читанням гірше, ніж у Скандинавії, але краще, ніж у Греції та Португалії. І краще, ніж у сусідніх Румунії, Словаччині. Найближче ми до поляків", – описує тенденцію фахівець.
Як падали і відновлювалися продажі книг
2022 рік видавці зустріли з позитивними очікуваннями. Тоді їм дуже допомогла "ковідна тисяча". Це стало потужною фінансовою подушкою і допомогло втриматися кілька місяців, кажуть в опитаних РБК-Україна видавництвах.
"Перед вторгненням у нас була "єПідтримка". З одного боку, видавці наростили запас потужності. З іншого – завезли величезну кількість російських книг, які також продавали за цією програмою. Їх вистачило майже на рік, і вони сильно присутні на нашому ринку", – пояснює виданню гендиректор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький.
За його спостереженнями, сьогодні книжковий ринок втратив приблизно 30% у загальному обсязі. До того ж значна частина українців знаходиться за кордоном і перестає бути учасником українського книжкового ринку.
З початком повномасштабного вторгнення РФ продажі книг майже зупинилися. Анастасія Нікітіна згадує: ніхто не розумів, наскільки це буде потрібно людям. Але вже в березні 2022 року видавництва почали відновлювати роботу. За словами Нікітіної, для клієнтів це стало "своєрідним дзвіночком з мирного життя".
Обсяги друку книг тоді впали катастрофічно. Для порівняння: у 2019 році видали 24 416 назв книг, а в 2022 році – тільки 9 691. Найбільший тираж був у доковідному 2019 році – 61,2 мільйона примірників. Водночас у 2022 році він впав до 9,7 мільйона.
Проте, у цю статистику входять і підручники, і різні посібники, які до ринку не мають відношення, тому ці цифри потрібно сприймати обережно, відзначає Юрій Марченко.
Катастрофічне падіння в 2022 році він пояснює тим, що держава не фінансувала друк підручників, а їхня частка в 2021 році становила 65% загального тиражу. У 2023 році фінансові показники видавництв, за словами Марченка, покращилися. Але в основному за рахунок підвищення цін на книги.
Фото: У 2022 році сталося катастрофічне падіння обсягів друку нових примірників книг (Getty Images)
"Звичайно, з заробітками в 2022 році було важко. У 23-му видавництва надолужували і перевищили показник 21-го. При цьому надрукували 55% від минулих обсягів 2021 року. Але якщо кількісно книг стало менше, а грошей більше, то це означає, що книги стали дорожчими", – говорить він.
В КСД за 2022 рік випустили всього 20 нових книг, а до того друкували по 300 новинок на рік, говорить РБК-Україна комерційний директор видавництва Лариса Гужвинська. 2023-й став для них роком змін: кількість магазинів мережі зросла до 61.
"Ми вважаємо, що чим більше людей матимуть доступ до книг, тим більше зростатиме зацікавленість у читанні. Книжкові магазини в цьому контексті – не просто точка продажу, а й важливий інструмент залучення нової аудиторії", – говорить Гужвинська.