Радикали на марші. Чому Європа обирає популістів і які наслідки це матиме для України?

Радикальні популісти приходять до влади або отримують помітну присутність у парламентах цілої низки країн Європи. Чим це загрожує і чи все так погано для України – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.

ЗМІСТ

• Ультраправі та ультраліві в Європі
• Чому зростає популярність популістів
• Фактор Росії
• Чому популісти бувають антиросійськими
• Еволюція курсу
• Підтримка з-за океану
• Наслідки для України

Привид бродить Європою – привид популізму. Ультраправі та ультраліві партії у багатьох країнах Європи або отримують двозначні відсотки підтримки на виборах, або взагалі приходять до влади. Цю реальність потрібно враховувати. Проте вона не така страшна, як здається на перший погляд.

Ультраправі та ультраліві в Європі

Ультраправий "Альтернатива для Німеччини" (АдГ) у Німеччині давно закріпилася в статусі найпопулярнішої опозиційної сили. З 18-20% рейтингу партія займає друге місце в опитуваннях громадської думки, а в минулому році вперше перемогла на місцевому рівні в землі Тюрингія, а згодом показала хороші результати і на інших виборах. Партія вже кілька років перебуває під наглядом "Федеральної служби захисту конституції" через підозри в екстремізмі.

У 2021 році служба класифікувала АдГ у Тюрингії як "безумовно праворадикальну" організацію. Лідера партії в Тюрингії Бйорна Гьоке визнали винним у використанні забороненого гасла штурмовиків СА Адольфа Гітлера. Також за рішенням німецького суду Гьоке можна справедливо називати "фашистом".

З іншого боку, ультралівий "Союз Сари Вагенкнехт" (ССВ) з приблизно 6% спекулює на лівих темах соціальної справедливості та падіння рівня життя. Ця політична сила з'явилася нещодавно в результаті розколу колишніх німецьких комуністів з "Лівої" партії.

Лише дивом традиційним партіям вдається тримати АдГ у політичній ізоляції. Основні партії Німеччини пообіцяли уникати коаліцій з праворадикалами. Чого не скажеш про ССВ. У листопаді минулого року ця партія вперше стала членом правлячої коаліції в тій же Тюрингії.

Схожа ситуація у Франції. На парламентських виборах минулого року ультраправе "Національне об'єднання" отримало 20% мандатів і зайняло друге місце. Колишній лідер партії (але при цьому і в подальшому одне з її облич) Марін Ле Пен зараз перебуває під слідством за обвинуваченням у розкраданні коштів Європейського Союзу та прихованому фінансуванні партії. А в 2014 році вона заявляла про підтримку терористів "Л/ДНР", говорила, що розділяє з Путіним єдині цінності та хоче федералізації України.

Водночас ультралівий "Непокорена Франція" отримала 12% місць. На вибори партія йшла блоком разом з іншими лівими партіями, тому де-факто зараз впливає на третину парламенту, хоча в лівому таборі вже дуже помітні ознаки розколу.

Тільки політична акробатика президента Макрона, який одноосібно може призначати прем'єр-міністра, і мажоритарна двотурова виборча система Франції рятують країну від повного політичного хаосу. Хоча одного разу ліворадикали та праворадикали вже змогли скинути призначеного Макроном прем'єра.

В Італії після виборів 2022 року коаліцію сформували популістські "Брати Італії", "Ліга" та "Вперед, Італія!". Лідер першої партії та діючий прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні колись відкрито висловлювала симпатії до диктатора Беніто Муссоліні. Лідер другої – Маттео Сальвіні – відомий тим, що в попередньому уряді в якості міністра внутрішніх справ відганяв від італійських берегів судна з мігрантами. Тепер вже покійний лідер третьої партії – Сільвіо Берлусконі – особисто дружив з Путіним багато років.

Ультраправий "Австрійська Партія свободи" (АПС) 29 вересня вперше в історії виграла національні парламентські вибори в Австрії, отримавши близько 29% голосів. Більше того, вперше президент країни доручив їй формувати коаліцію.

В Словаччині з 2022 року при владі лівопопулістська партія SMER-SD ("Курс") та праворадикальна Словацька національна партія. Попередній лідер останньої партії Ян Слота закликав "залити угорців бетоном" і анонсував танковий похід словаків на Будапешт.

В Румунії на парламентських виборах наприкінці минулого року праворадикальні партії "Союз об'єднання румун", "SOS Румунія" та "Партія молодих людей" на трьох отримали третину мандатів. А на президентських виборах в першому турі взагалі переміг незалежний ультраправий кандидат Келін Джорджеску. Правда, згодом результати виборів президента скасували через обґрунтовані підозри у втручанні Росії.

В Швеції – специфічна ситуація. Правопопулістська партія "Шведські демократи" у 2022 році формально не ввійшла в коаліцію. Але її представники отримали неміністерські посади в уряді, що дає їм можливість повністю контролювати його роботу, отримувати всю інформацію та ветувати будь-які рішення, які їм не подобаються.

В Угорщині довгий час сильні позиції займала праворадикальна партія "Йоббік". Проте в останні роки вона стала більш поміркованою. Зате різко вправо у своїй риториці змістився багатор