США тиснуть, Україна протистоїть. Чи дійде справа до мобілізації з 18 років і чи має це сенс?

Протягом кількох місяців у публічному просторі активно обговорюється тема зниження мобілізаційного віку в Україні. Нещодавно діалог між Вашингтоном і Києвом став відкритим. Чому США "продовжують" це питання і що про це думають в Україні, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акімової.

Повномасштабна війна України з російським агресором триває вже майже три роки. За цей час Росія, за офіційними заявами, втратила близько 650 тисяч солдатів убитими та пораненими. В Україні на фронті загинуло 43 тисячі військових, близько 370 тисяч – поранено, про що на початку грудня повідомив президент Володимир Зеленський.

Наприкінці третього року бойових дій ситуація на фронті стала більш напруженою – Росія намагається прорватися по лінії фронту, прагнучи захопити якомога більше української території. За даними Генштабу України, щодня російська армія втрачає приблизно тисячу солдатів, але Кремль, судячи з усього, це не зупиняє. Москва продовжує використовувати багаторічний метод "м’ясних штурмів", не зважаючи на втрати.

В Україні ситуація складна – Київ не хоче вдаватися до такого ж методу, прагнучи вести війну за сучасними стандартами, наскільки це можливо, тобто воювати технікою, а не людьми. Для цього військовим потрібно велика кількість озброєння, про що українська влада постійно просить західних партнерів. Крім того, відчувається повільний темп мобілізації – військових не вистачає, а ті, хто знаходиться на фронті, скаржаться на те, що ротації проводяться вкрай рідко, і їх немає ким замінити.

Західні союзники, постачаючи українській армії помірні пакети озброєння, поки що м’яко, але піднімають тему переговорів, компромісів та гарантій безпеки. Паралельно з цим нещодавно західні функціонери почали ненав’язливо підштовхувати Київ до зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 років.

Поки що ці заяви звучать як пропозиції, а партнери запевняють, що остаточне рішення за Україною. Але співрозмовники РБК-Україна впевнені – незабаром зниження мобілізаційного віку може стати одним із вимог в обмін на значну допомогу.

Тиск з боку США та відповідь Києва

Наступна хвиля мобілізації увійшла в кризу з літа 2023 року. Черги в військкомати зникли, і раптом з’ясувалося, що у ТЦК просто немає актуальних даних про мільйони військовозобов’язаних. А оновлювати інформацію про себе багато хто не поспішав. Рейди по містах давали результат, але мінімальний. До того ж на загальне ставлення до мобілізації вплинули різні скандали – агресивна поведінка співробітників ТЦК, корупція у військкоматах.

Останнє призвело до рішення Зеленського звільнити відразу всіх обласних голів ТЦК, що також не було сприйнято однозначно і явно вплинуло на темпи мобілізації. Про це вже значно пізніше висловився колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, заявивши, що попередні військкоми були професіоналами.

Складнощі з набором людей до армії викликали критику вже з боку самих військових, які скаржилися на якість новоприбулих. З часом тема мобілізації стала настільки токсичною в медійному плані, що з нею не хотіли асоціюватися ні в Генштабі, ні в уряді, відмовляючись від будь-яких коментарів.

Паралельно з цим ситуація на фронті погіршувалася. Українське контрнаступлення, очікування від якого явно перегрілися, не вдалося. Росіяни ж, в свою чергу, робили ставку на людський ресурс, який вони дозволяють собі витрачати в лякаючих масштабах. В Україні ж мобілізація триває, але її результат все ще явно не той, що влаштує військове командування. Для збільшення кількості потенційних призовників у квітні 2024 року Верховна Рада знизила призивний вік з 27 до 25 років.

Вперше про те, що західні партнери пропонують Києву знизити мобілізаційний вік з 25 до 18 років, ще в жовтні заявив радник голови Офісу президента Сергій Лещенко. За його словами, цю тему буквально просувають США, причому як демократи, так і республіканці. Основний їхній аргумент стосувався того, що під час війни у В’єтнамі американців набирали в армію з 19 років.

Українські військові на вокзалі в Києві (фото: Getty Images)

Через кілька днів це питання прокоментував міністр оборони України Рустем Умеров. Він підтвердив, що союзники піднімають тему зниження мобілізаційного віку, але запевнив, що український уряд не прийме це рішення.

"Ми завжди хочемо давати вибір людині. Зараз, як ми говоримо, ми працюємо відповідно до всіх норм законодавства. У законодавстві чітко визначено – з 25 і вище. Якщо є бажання у когось прийти і служити своєму народу, ми завжди раді", – заявив Умеров на брифінгу 18 жовтня.

В цей же день Зеленський заявив, що у влади немає планів щодо зниження мобілізаційного віку, а ті, хто хоче вступити до лав ЗСУ, не досягнувши 25 років, можуть підписати контракт з Міноборони.

Не можна сказати, що суспільство, військові та політики розділилися на два табори. Навпаки, противників зниження мобілізаційного віку значно більше, ніж тих, хто підтримує цю ідею. Серед останніх народний депутат і діючий військовий Роман Костенко, який у коментарях ЗМІ заявив, що в армії не вистачає саме молодих людей. Про те, що середній вік українських військових становить близько 40 років, писало видання Bloomberg.

Варто зазначити, що серед тих військовослужбовців, які готові коментувати цю тему, думка Костенка є одиничною. В основному військові проти зниження віку, аргументуючи це тим, що 18-річні хлопці можуть виявитися не готовими до фронту. Наприклад, військовослужбовець 47 окремої механізованої бригади Олена Риж вважає, що мало хто у віці 18 років зможе витримати те, що відбувається на полі бою.

"Є серед моїх побратимів люди, яким по 19-20 років, так. Але ми всі дуже різні за внутрішнім світом, за вихованням, за характером. Хтось внутрішньо, психологічно готовий, а хтось ще не готовий до цього. І просто заповнювати наше військо дітьми, тому що так хтось з закордонних партнерів захотів – для