Тактика Кремля: які цілі обирають росіяни та чи зможе Україна "приземлити" літаки РФ.

Чи змінила Росія цілі масованих обстрілів, з якою метою російська армія щодня атакує десятками дронів і чи може Україна вплинути на можливості РФ завдавати масованих ударів, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акімової.

Вже майже три роки Росія масово обстрілює українські території. За цей час Кремль чітко визначив свої цілі – військові об'єкти, ВПК, логістика та енергетична інфраструктура. 2025 рік вже встиг ознаменуватися черговим масованим обстрілом з боку Росії, але цього разу ракети хотіли вразити не лише енергетику, зробивши акцент на газовій інфраструктурі.

Україна намагається відповідати на російські обстріли, але робити це еквівалентно не вдається. Український військово-промисловий комплекс поки не може масово виробляти дальнобійні ракети, а західні союзники все ще не надають Києву зброю дальнього бою. Тому українські військові використовують дальнобійні БПЛА – вони вражають нафтопереробні заводи, нафтобази, об'єкти ВПК та протиповітряної оборони.

Російські цілі

З 14 на 15 січня Росія вперше з початку року обстріляла Україну великою кількістю ракет. Українські військові збили загалом 77 цілей – 47 ударних БПЛА, 23 ракети Х-101 та Х-55м, 3 крилаті ракети "Калібр" і 4 авіаційні ракети Х-59/69. Крім того, росіяни використали балістичну ракету типу "Іскандер-М" або KN, яку, судячи з зведень Повітряних сил України, збити не вдалося.

Це далеко не наймасованіший обстріл, але цього разу росіяни, окрім своїх звичних цілей, зробили акцент на газовій інфраструктурі України, про що повідомили в "Нафтогазі". Через деякий час відомство заявило, що постачання газу проходить безперебійно, а наслідки атаки ліквідують.

Росія раніше також атакувала газову інфраструктуру. Часто об'єктом удару ставало газове сховище в місті Стрий Львівської області. Але цього разу російська армія атакувала кілька газових сховищ і компресорних станцій по Україні.

У своїй зведенні міноборони РФ заявило, що удари по українському газу були відповіддю на аналогічні удари за день до цього. В ніч з 13 на 14 січня Україна здійснила одну з наймасованіших атак на Росію – українські безпілотники вразили об'єкти в 12 регіонах, серед яких компресорна станція "Русская" в Краснодарському краї. Але росіяни і раніше так чи інакше били по газових сховищах України ще з другої половини минулого року, тому "відповіддю" це назвати ніяк не можна.

Перша в 2025 році атака, на думку експертів, була підготовлена наспіх і, можливо, дійсно стала реакцією на обстріл Росії, зазначає авіаційний експерт Валерій Романенко.

"По-перше, це була якась швидка реакція на наші обстріли. Тому що те, як палав Енгельс, було добре видно в соцмережах, навіть якщо ЗМІ замовчували це. Росіянам потрібно було відповісти. Відповіли, так би мовити. По-друге, обстріл був підготовлений на швидку руку. Практично без балістики, одна ракета всього і то по прифронтовому Харкову. МіГи вони піднімали, але пусків не було. З Ту-95 стріляли в основному ракетами Х-101, але також запустили ракету з імітатором ядерної частини, тобто з залізною болванкою на борту", – зазначив експерт у коментарі РБК-Україна.

Росіяни й далі будуть обстрілювати Україну, застосовуючи всі свої запаси ракет і дронів. Експерти виділяють три основні цілі обстрілів – військово-промисловий комплекс, логістичні шляхи, по яких ЗСУ постачають зброю західні партнери, та енергетична інфраструктура. Не кажучи вже про постійні обстріли позицій Сил оборони в прифронтових зонах.

Енергооб'єкти знаходяться під ударом росіян з жовтня 2022 року і, незважаючи на те, що особливих результатів на полі бою їм це не приносить, Кремль наполегливо продовжує бити по ТЕС і трансформаторам.

"Вони шукають інші шляхи. Спочатку били по електростанціям і трансформаторним станціям. Практично всі теплові та велику частину гідроелектростанцій вони зруйнували. Тобто вони розуміють, що роблять зараз. Вони б'ють по трансформаторним станціям, але ми їх можемо відновлювати. Вони б'ють по трансформаторам і по високовольтним лініям, б'ють по периферії атомних станцій. Вони вважають, що таким чином вони виведуть з ладу українську енергетику, тому продовжують цю практику", – додав Романенко.

Поки немає жодних ознак, що російська тактика зміниться. Обстріли так чи інакше будуть відбуватися до переломних моментів на військовому або дипломатичному фронтах, але атаки на енергетичну інфраструктуру росіяни, можливо, на деякий час поставлять на паузу, вважає військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

"Зараз, я думаю, вони не будуть на цьому акцентувати атаки, тому що решта зими повинна бути теплою. Великого холоду не буде. З позитивного – більше половини зими пройшло. Тому, я думаю, що вони зосередяться на наших виробництвах, де ми робимо зброю", – зазначив Гетьман у коментарі РБК-Україна.

В перервах між обстрілами Росія атакує Україну великою кількістю дронів – з вересня не було фактично жодного дня, коли на українські міста не летіли б БПЛА. Основних цілей таких щоденних обстрілів можна виділити дві – виснаження української ППО і спроби тримати "в тонусі" цивільне населення. Але, враховуючи той факт, що по дронам працюють в основному зенітно-пулеметні установки, виснажити той же Patriot росіянам не вдасться.

"Що стосується цих атак "шахедами", якщо щось долетить, вони вже радіють. Для них успіх, якщо якийсь уламок долетів. Якісь великі цілі перед ними не ставляться, тим більше що багато дронів – це хибні цілі, з фанери зроблені, і просто виснажують нашу ППО", – зазначив Гетьман.

Тим не менш, не варто недооцінювати атаки БПЛА – дрони, які не вдалося збити, часто долітають до житлових кварталів і б'ють по будинках, тероризуючи українсь