"Тисяча Зеленського" та підвищення податків: як уникнути популізму під час війни.

З 1 грудня українці можуть реєструватися для отримання "президентської тисячі". І з 1 грудня в Україні підвищують податки. Схоже на те, що держава однією рукою лізе в кишеню до громадян, а іншою – роздає всім гроші. Чи це дійсно так – розбирався фінансовий редактор РБК-Україна Руслан Кисляк.

Про соціальну щедрість і її ціну

З 1 грудня українці можуть претендувати на отримання одноразової допомоги від держави в сумі 1 тис. гривень. Правда, гроші може отримати лише той, хто перебуває на території України, за винятком тимчасово окупованої території. Заяву необхідно подати протягом грудня 2024 – січня 2025 року. Грошові кошти можуть бути використані до 31 грудня 2025 року. Гроші можна витратити на ті ж цілі, що й кошти, отримані в рамках державної програми "Національний кешбек". Зокрема, за них можна придбати військові облігації внутрішнього державного боргу або ж задонатити на армію. РБК-Україна вже писало про те, як подати заяву, коли і як отримати кошти та на що конкретно їх можна витратити.

Грошова допомога має символічну назву "Зимова підтримка" і надається в рамках Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні". Бюджет програми складає 5 млрд гривень до кінця поточного року, і 10 млрд – у наступному, з чого можна зробити висновок, що держава явно не розраховує на те, що по тисячі гривень реально отримає кожен українець. Тим не менш, 15 млрд гривень – досить відчутна для бюджету сума, яку держава повинна знайти паралельно з пошуком 500 млрд гривень, яких на початок осені не вистачало для фінансування сил оборони.

15 млрд гривень – це майже вдвічі більше, ніж можуть додатково принести в бюджет до кінця поточного року підвищені з сьогоднішнього дня, 1 грудня, податки.

Ще 3 млрд гривень з початку осені до кінця року обійдеться державі програма стимулювання попиту на продукцію національних виробників "Національний кешбек". Програма, безумовно, має потенційно позитивний вплив на вітчизняну економіку, однак її ефективність, на думку багатьох експертів, залишається під питанням. Принаймні, під час війни ці гроші можна було б використати на більш адресну допомогу нужденним.

Тим дивніше виглядає цей "свято популізму" на фоні більше ніж піврічної епопеї з спробами влади знайти кошти на фінансування вже згаданого дефіциту в 500 млрд гривень для потреб сил оборони. Так уже сталося, що через затримки з надходженням військової допомоги від США на початку поточного року українському уряду довелося фінансувати поточні військові потреби з витрат майбутніх періодів. В результаті на початок осені військовим не було чим платити зарплату.

Гроші на оборону Україна змушена шукати з внутрішніх джерел (фото: Getty Images)

Брати гроші було вирішено з трьох основних джерел. Близько 70 млрд гривень позапланових коштів бюджет отримав як економію витрат по обслуговуванню зовнішніх боргів більш ніж на 20 млрд доларів після їх успішної реструктуризації влітку. Ще близько 300 млрд гривень повинні були надійти в бюджет від комерційних банків через добровільно-примусовий викуп ОВДП. А ще близько 140 млрд гривень уряд хотів отримати від підвищення податків, зокрема підвищення ставки військового збору та введення його для ФОП, і 50% податку на надприбутки банків "заднім числом" за 2024 рік.

Розгорнута на урядово-парламентському полі боротьба з активним залученням бізнесу та експертного середовища за прийняття так званого "ресурсного" законопроекту (№11461-д) свідчила про те, що гроші державі дуже потрібні. Тому тим більше дивними виглядали і продовжують виглядати ініціативи влади роздавати гроші всім українцям, не враховуючи реальні потреби окремих категорій населення. Особливо якщо врахувати, що грошові кошти в сумі 1 тис. гривень кожному українцю в рамках програми "Зимова підтримка" передбачається взяти з фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності. Схоже на те, що роздати гроші всім українцям – багатим і бідним, бізнесменам і пенсіонерам, ВПЛ і малим дітям – хочуть за рахунок тих, хто втратив роботу.

Разом з тим, не менш дивно виглядає фінал епопеї навколо законопроекту про підвищення податків. Прийнятий парламентом 10 жовтня закон, який після ряду правок (в рази зменшивши його фіскальну цінність) передбачав додаткові податкові надходження до кінця року в сумі близько 30 млрд гривень, пролежав без підпису президента більше півтора місяця. В результаті підписаний президентом 28 листопада закон вступив в силу з 1 грудня і має забезпечити до кінця року додаткові надходження податків на суму близько 8 млрд грн.

Про джерела фінансування соціальних ініціатив, і трохи про війну

Той факт, що народні депутати в результаті схвалили закон, майже в п’ять разів зменшував потенційні додаткові надходження в бюджет від податків в порівнянні з тим, що спочатку планував Мінфін, а президент завдяки затягуванню з підписанням закону зменшив його фіскальну цінність ще майже в чотири рази, – свідчить про те, що на якомусь етапі критична потреба в цих грошах відпала. Опитані РБК-Україна експерти сходяться на думці, що, ймовірно, це сталося через те, що остаточно прояснилися перспективи отримання Україною коштів від країн "Великої сімки" на загальну суму в 50 млрд доларів під заставу заморожених активів центробанку РФ.

Про те, що з фінансуванням поточних і майбутніх потреб України за рахунок коштів зовнішніх партнерів все добре, свідчить і відповідь Міністерства фінансів на запит редакції.

За даними Мінфіну, станом на 14 листопада зовнішнє фінансування України з початку року складає 27,2 млрд доларів, з яких гранти – майже 8 млрд доларів. Це дозволяє в повному обсязі фінансувати пенсії, витрати на охорону здоров’я, освіту, відновлення інфраструктури та