Удари по тилу. Які переваги Україні надає дозвіл США завдавати ударів на території Росії західними "дальнобійниками"?

Як Україні допоможе рішення Заходу використовувати їхні ракети по території Росії, і чи знайде Кремль чим відповісти, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акімової.

Росія вже майже три роки атакує Україну дальнобійними ракетами. По українських містах росіяни влучали фактично всім, що мають, включаючи ракети Х-101 з дальністю понад 5 тисяч кілометрів.

Росія також використовує в війні з Україною комплектуючі та зброю іноземного виробництва – ті ж іранські дрони Shahed-136, які атакують українські об'єкти з вересня 2022 року.

Іншими словами, сама Росія не дотримується жодних "ліній", використовуючи в війні з Україною фактично все, крім ядерної зброї. Київ же, намагаючись досягти паритету на полі бою і дати відсіч, якщо не кількістю, то якістю, постійно просить західних союзників забезпечити українську армію військовою технікою та боєприпасами.

Одне з критичних питань, яке обговорювалося майже всі три роки повномасштабної війни – це дозвіл стріляти дальнобійними ракетами по російській території. Спочатку партнери України взагалі не хотіли надавати ракети великої дальності, потім, давши їх у невеликій кількості, заборонили застосовувати їх по Росії – лише по окупованим нею територіям. Поки ЗС РФ використовували Україну як полігон, випробувавши практично всі типи ракет, Київ у відповідь відбивався дронами власного виробництва.

І тільки наприкінці свого президентського терміну Джо Байден дозволив застосування ракет ATACMS по території РФ, що одразу ж призвело до ідентичних дозволів Великобританії та Франції, що стосувалися ракет Storm Shadow/Scalp. В Росії це очікувано викликало хвилю обурення, загроз і, як наслідок – застосування міжконтинентальної ракети по Дніпру. Поки Москва випробовує свій "Орешник", Україна відзначає на російській карті нові цілі для ударів.

Західний дальнобій та неядерна відповідь РФ

Україна довгий час просила у союзників ракети великої дальності. У 2023 році їх передали – спочатку ATACMS, потім Storm Shadow/Scalp, але суворо заборонили бити ними по російських територіях.

І в США, і в Європі в один голос заявляли про страх перед "ескалацією". Тоді як Росія з перших днів великої війни обстрілювала всю українську територію, а в червні 2022 року вперше застосувала ракети Х-101, атакуючи Київ. Російські боєприпаси не раз долітали до кордону України з Польщею та Румунією, а періодично і потрапляли на територію інших держав.

Не зважаючи на постійні спроби випробувати терпіння Заходу, переломним моментом для іноземних союзників Києва стали північнокорейські військові, яких Росія вирішила залучити на фронті. У середині листопада ряд західних ЗМІ повідомили, що в Білому домі все ж дозволили бити "дальнобоєм". Президент України Володимир Зеленський спочатку відреагував на хвилю інформації про це досить неоднозначно, не підтвердивши дозвіл бити вглиб Росії: "Такі речі не анонсують. Ракети самі за себе скажуть".

Невдовзі стало відомо, що Україна вже вдарила по Росії ракетами ATACMS. За інформацією джерела РБК-Україна в Силах оборони, удар припав на військовий об'єкт в районі міста Карачев Брянської області, який знаходиться в 130 км від кордону.

Ракета ATACMS (фото: flickr.com)

Ще одна атака відбулася 25 листопада – на цей раз по аеродрому "Халіно" в Курській області, про що повідомили місцеві пропагандисти, а пізніше удар підтвердив губернатор області Олексій Смірнов.

Паралельно з цим у публічному просторі почали рахувати, скільки ракет Storm Shadow отримає Україна для ударів вглиб РФ. На думку військового експерта Сергія Грабського, йдеться про "декілька десятків ракет", яких вистачить, щоб "нанести кілька ракетних ударів по різним об'єктам на території Російської Федерації".

В Кремлі ще на етапі чуток про зняття обмежень на використання західного "дальнобою" поспішили з десятками заяв різного ступеня загрози. Спочатку Володимир Путін різко згадав про ядерну доктрину, тема якої мусувалася ще в вересні, але була успішно забута.

Зміни, які вирішив внести Путін, стосувалися використання ядерної зброї проти неядерної держави, якщо їй допомагає ядерна або якщо неядерна держава атакує Росію різними засобами. Про те, що Україна вже більше року б'є по Росії своїми дронами, в Москві, мабуть, також вирішили забути. Однак як тільки на Заході натякнули, а потім прямо заявили, що дозволяють Україні бити по РФ, російський диктатор у відповідь підписав внесення змін до доктрини. Але реакції від Заходу не було.

Бачачи, що спроби в черговий раз підвищити ставки загрозами ядерної війни не увінчалися успіхом, в РФ вирішили скористатися ще одним козирем. 21 листопада Росія запустила по Дніпру міжконтинентальну ракету. В цей же день Путін заявив, що атакував Україну "новітньою системою дальності "Орешник", а в Головному управлінні розвідки України повідомили, що удар, швидше за все, був завданий балістичною ракетою з складу ракетного комплексу "Кедр", випробування якого проходили ще в жовтні 2023 року і нічого "новітнього" в цій системі немає. В той же час ряд ЗМІ повідомили, що по Дніпру вдарили модифікацією ракети РС-26 Рубеж, у якої не було бойової частини.

Володимир Путін (фото: Getty Images)

"Орешник", "Кедр" чи Рубеж, незважаючи на відчайдушні спроби Кремля викликати жах, не налякали ні Захід, ні саму Україну. Для українців цей хід означав те, що на одну ракету стало більше, а іноземні партнери заявили, що підвищити ставки Путіну не вдалося. Через кілька днів після атаки на Дніпро країни G-7 у своєму спільному заяві повідомили, що "удар РФ по Дніпру балістичною ракетою "Кедр" доводить її безрозсудну поведінку".

Але Путін не залишає спроб нагнітати, тому 28 листопада заявив, що вдарить "Орешником" по "центрах прийняття рішень" у Києві. Словом, ця заява прозвучала