У гонитві за податками: чому банки готові відмовитися від своїх клієнтів, і яке це має відношення до НБУ.

Для додаткових надходжень податків до бюджету в Україні знову планують знизити ліміти на грошові перекази, а також серйозно взятися за оптимізаторів податків з використанням ФОП. Як це має бути, наскільки виправдано та своєчасно, і до чого це призведе, – читайте в статті редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

У чому місія чергового "закручування гайок"

Чи прийде той момент, коли українці зрозуміють, що платити податки потрібно? Схоже, навіть повномасштабна війна, де на карту поставлено саме виживання українців як нації, не стала для багатьох таким приводом, і вони продовжують вести business as usual.

Щоб допомогти громадянам ставати більш соціально відповідальними, держава знову вирішила "закрутити гайки" на фінансово-податковому фронті, ініціювавши нові обмеження руками представників банківської системи.

Так, 10 грудня чотири системно важливих банки – Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк, Універсал Банк, а також дві банківські асоціації – Незалежна асоціація банків України та Українська асоціація банків, підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Банки-"першопрохідці" закликають усі залишилися 57 банків, а також представників небанківських фінансових організацій приєднатися до спільної ініціативи.

Формально Національний банк не має жодного відношення до ініціативи своїх піднаглядних. Фактично ж саме держрегулятор виступив ініціатором посилення податкової дисципліни учасників фінансового ринку, а через них – і всіх їх клієнтів, адже послугами банків користуються всі українці. Про свою роль у цьому процесі регулятор публічно заявив під час підписання Меморандуму банками в присутності журналістів. Примітно, що підписання проходило в будівлі Національного банку.

Місія ініціативи щодо покращення прозорості ринку платіжних послуг виглядає логічною, виправданою та своєчасною – забезпечення додаткових надходжень податків до державного бюджету шляхом наведення порядку там, де в принципі цей порядок має існувати апріорі, оскільки банки за визначенням є суб'єктами первинного фінансового моніторингу і зобов'язані перевіряти законність платежів своїх клієнтів. А клієнтами банків, нагадаємо, є буквально всі громадяни України.

Формально з підписанням Меморандуму в роботі банків і небанківських фінансових організацій, здавалося б, нічого не змінюється – вони продовжують просто виконувати свої нормативно регульовані зобов'язання. Але, напевно, не всі учасники ринку якісно виконують покладені на них функції фінансового моніторингу операцій клієнтів. Як і самі клієнти далеко не завжди готові "світити" свої фінансові операції, тим самим уникаючи сплати податків до державного бюджету. На цьому, ймовірно, можуть заробляти всі учасники процесу – банки, їх клієнти, можливо навіть окремі гіпотетично існуючі нечисті на руку представники Національного банку. Гарантовано програє тільки держава, а отже – всі ми, українці. І під час війни це не просто слова.

Як ці самі "гайки" будуть закручувати

З метою комплексного наведення порядку в галузі вирішено було вдарити одним пострілом по двох зайцях – змусити банки більш ретельно відстежувати не зовсім законні операції своїх клієнтів, іноді, можливо, всупереч своїм не зовсім законним фінансовим інтересам, а з іншого боку – нарешті спробувати навести порядок на широкому полі податкових зловживань бізнесу. Наводити порядок вирішено за допомогою нових обмежень на грошові перекази всіх клієнтів банків та нового витка боротьби з податковими зловживаннями бізнесу з використанням ФОПів.

Про те, як саме банкіри хочуть обмежувати клієнтів і боротися з ФОП-зловживаннями, РБК-Україна детально писало в день підписання Меморандуму.

Поки що зупинимося на окремих принципових моментах майбутніх нововведень і не завжди публічних, але дуже показових реакціях на ці нововведення з боку учасників фінансового ринку.

На рівні оцінкових суджень автора можна констатувати, що нібито "ініціатива самих банків" щодо посилення фінансового моніторингу своїх клієнтів не дуже обрадувала банкірів. Разом з тим усі присутні на підписанні меморандуму учасники ринку висловилися однозначно "ЗА", заперечуючи будь-який тиск з боку регулятора.

НБУ став фактичним ініціатором нових обмежень (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Варто зазначити, що нововведення мають суто рекомендований характер і не передбачають жодних заходів впливу з боку регулятора на банки, які відмовляться працювати за новими правилами. Принаймні голова НБУ Андрій Пишний публічно заперечував перспективу можливих наслідків для банків-"ухильників". Правда, не зовсім зрозуміло, чому. Логічно було б передбачити можливі наслідки для тих учасників ринку, які відмовлятимуться виконувати нормативи, які, за визнанням самих же банкірів, не є новими в регулюванні їхньої діяльності. Разом з тим, регулятор з невідомих причин очевидно не хоче брати на себе відповідальність за формалізацію нових обмежень на фінансовому ринку.

Самі ж банкіри кажуть, що покарання непослушних буде відбуватися природним чином – просто з банків, які підпишуть меморандум і введуть посилені методи фінансового моніторингу, клієнти будуть переходити в банки, які цих жорстких обмежень не дотримуватимуться. А далі – вони автоматично потраплять в поле зору банківського нагляду регулятора. З відповідними наслідками, передбаченими Законом.

Як будуть обмежувати грошові перекази

Згідно з текстом Меморандуму, що є в розпорядженні РБК-Україна, банки та небанківські фінансові організації, що приєдналися до ініціативи, погоджуються на впровадження у своїй діяльності уніфікованих підходів, зокрема до процесів:

• належної перевірки клієнтів на е