В Україні планують ввести податок на всі імпортні посилки. Чому ця ініціатива є недоцільною?

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, що пропонує ввести оподаткування посилок з-за кордону, незалежно від їх вартості. Ініціатором виступив голова профільного комітету ВРУ Данило Гетманцев.

Гетманцев пояснює, що ідея виникла на вимогу ряду бізнес-асоціацій, серед яких Американська торговельна палата (ACC), Європейська Бізнес Асоціація (EBA), Федерація роботодавців України (ФРУ) та інші. За його словами, мета законопроекту — підвищення прозорості імпорту, адаптація до європейських стандартів та підтримка українських підприємців.

Проте чи дійсно Україна готова до таких змін, і як вони вплинуть на громадян та роботу митниці? Детальніше — у матеріалі РБК-Україна.

Що передбачає законопроект?

Зараз мито в 10% і ПДВ у 20% нараховується на посилки вартістю понад 150 євро (на частину, що перевищує цю ціну).

Головне зміна, яку пропонують, — ввести ПДВ на товари з іноземних інтернет-магазинів будь-якої вартості. На ціну понад 150 євро також буде нараховуватися мито.

Також планують ввести ПДВ на звичайні посилки від фізичної особи до фізичної особи дорожче 45 євро. Тобто, якщо, наприклад, родич або знайомий за кордоном надсилає вам посилку вартістю понад 45 євро, потрібно буде сплатити +20% ПДВ.

Крім того, законопроекти пропонують спростити адміністрування ПДВ та пришвидшити оформлення посилок на митниці. Для цього вводиться можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом.

Для полегшення адміністрування пропонується впровадити систему, аналогічну європейському механізму IOSS, яка дозволяє сплачувати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або платформою.

Як працює система IOSS?

IOSS дозволяє іноземним компаніям, які продають товари в Європейський Союз, реєструватися в єдиній точці (one-stop shop) для подання декларацій і сплати ПДВ за товари, що надходять до споживачів у країни ЄС. Товари, що продаються через маркетплейси або компанії-постачальники, платять ПДВ за ставками, встановленими в країні покупця.

Продавці можуть зареєструватися в єдиному реєстрі та подавати декларації, сплачуючи податки в одному місці, замість того, щоб робити це в кожній окремій країні ЄС. Це значно спрощує адміністрування, знижує бюрократичні бар'єри та покращує контроль за транзакціями. ПДВ стягується до того, як товар потрапить до кінцевого споживача.

Проте слід зазначити, що в ЄС система IOSS є добровільною, і її впровадження відбувалося поступово. Робота над її запуском тривала багато років, а консультації та торги між країнами-членами тривають і досі. Обов'язкове застосування цієї платформи очікується лише до 2027 року, за умови досягнення консенсусу між усіма 27 країнами-членами. До того часу система залишається опційною, і далеко не всі учасники ринку її використовують.

Це означає, що успішний досвід ЄС з впровадження системи IOSS як ефективного механізму адміністрування податків і зборів ще не завершено. Система знаходиться на стадії доопрацювання та адаптації, і її нинішній функціонал не можна вважати остаточним або ідеальним. Тобто посилання на європейський досвід у цьому контексті може бути маніпулятивним.

Що кажуть в уряді

Подібну ініціативу активно підтримують не лише бізнес-асоціації, а й у Кабінеті Міністрів. Так, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що за рік без обкладення митними платежами ввезено 51,5 млн штук міжнародних поштових відправлень.

Проблема, на думку міністра, полягає в тому, що насправді ніхто не знає, скільки реально товарів знаходиться всередині кожної з 51,5 млн посилок.

За його словами, в Україні практично вся інтернет-торгівля та електронна комерція перебувають у "тіні". "Умовно кажучи, в межах ліміту 150 євро необкладеної вартості товару у нас завозять все", — сказав міністр.

Проте основна проблема полягає в тому, як перевірити такий обсяг посилок і чи зможе митниця впоратися з цим завданням.

Чи готова митниця до таких змін?

Нові вимоги значно збільшать обсяг роботи митниці. Навіть базовий огляд та оцінка вартості товарів зараз майже неможливі через обмежені ресурси Державної митної служби.

За словами колеги Гетманцева по податковому комітету ВР, народного депутата Ярослава Железняка, у 2023 році в Україну з 51,9 мільйона посилок лише 468 тисяч мали вартість понад 150 євро, тобто менше 1% посилок підлягали розмитненню. Якщо митниця почне обробляти всі посилки, це створить серйозний колапс у системі.

"Митні органи та поштові оператори просто не будуть готові до такого обсягу роботи, і це призведе до значних затримок у доставці. Враховуючи попередній досвід з іншими митними реформами, дуже важливо, щоб цей процес вводився поступово і з урахуванням реальних можливостей інфраструктури", — переконаний Железняк.

Екс-глава Державної митної служби Максим Нефедов також звертає увагу, що митна інфраструктура сьогодні не здатна впоратися з навантаженням, яке виникне в разі введення нового податку. Тому замість звичних кількох днів клієнтам доведеться чекати свої замовлення кілька тижнів або навіть місяців. "У митниці немає фізичної можливості обробити цей обсяг, виходячи з стану митної інфраструктури. Якщо збільшити навантаження на митників у 25 разів, то не перевіряти будуть в 25 разів більше. Нічого не зміниться", — зазначає він.

Разом з тим він вказує на складність і неефективність діючих процедур сплати ПДВ і мита. Сучасні схеми, такі як використання "подарунків" між фізичними особами, активно використовуються для обходу податків, і додаткове оподаткування може лише загострити цю ситуацію. Тому замість вирішення проблеми - ми зробимо її ще більше.

Як це вплине на українців?

Українці активно користуються міжнародними платформами для придбання доступних за ціною товарів. Введення податку на всі посилки може суттєво вплинути на їх бюджет. Наприклад,