Антидепресант несподівано спричинив побічний ефект у вигляді гіперсексуальності.

Препарати з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СИОЗС), такі як есциталопрам, часто призначають для лікування тривожних розладів та депресії. Ліки цього типу впливають на серотонінергічну систему мозку, підвищуючи рівень серотоніну — одного з основних нейромедіаторів, який регулює багато процесів в організмі, зокрема емоції, настрій та самопочуття.

Як і багато інших препаратів, СИОЗС можуть викликати різні побічні ефекти, в тому числі пов'язані із сексуальною сферою. Зазвичай це зниження лібідо, аноргазмія або еректильна дисфункція, але іноді можливе гіперсексуальність. Такий рідкісний випадок нещодавно описали фахівці в галузі психіатрії однієї з лікарень Індії. Їх стаття вийшла в Journal of Psychosexual Health.

За медичною допомогою через тривалу депресію, погіршення сну, зниження настрою та суїцидальні думки звернулася 25-річна заміжня жінка. Симптоми розвинулися після того, як вона дізналася про зраду чоловіка. Відносини з ним також погіршилися.

У пацієнтки діагностували важку депресію без психотехнічних проявів і прописали приймати есциталопрам по п'ять міліграмів на день. Поступово лікар збільшив дозування до 15 міліграмів, оскільки через два місяці стан жінки покращився, але симптоми не зникли повністю.

Протягом п'яти днів після нового призначення пацієнтка зіткнулася з гіперсексуальністю, яка проявлялася в різкому посиленні лібідо, непереборному бажанні мастурбувати та фантазіях про секс із випадковими людьми. Через сексуальне збудження вона почала домагатися близькості з чоловіком, незважаючи на сварку з ним. Усі ці прояви, не властиві звичайній поведінці, пригнічували жінку, на фоні чого у неї продовжилися напади плачу та думки про самогубство.

Серед можливих версій лікарі розглядали манію та сексуальну одержимість, але не знайшли їм підтвердження. Аналізи крові у жінки виявилися в нормі. Тоді медики провели тест за допомогою шкали Наранжо, який вказав на ймовірність зв'язку з прийомом есциталопрама. Пацієнтці замінили препарат на миртазапін, інший тип антидепресанта, а також призначили антипсихотичний засіб бензодіазепін у поєднанні з психотерапією. Протягом двох-трьох тижнів небажані реакції, включаючи гіперсексуальність, зникли, жінці стало значно краще.

Вчені відзначили, що, на відміну від великих контрольованих досліджень, одиничні випадки побічних ефектів не дозволяють достовірно встановити причинно-наслідковий зв'язок з прийомом препарату. Тим не менш, звіти про подібні випадки з медичної практики важливі, оскільки вони привертають увагу до незвичайних реакцій на ліки, які можуть не проявитися під час початкових клінічних випробувань.