euro-pravda.org.ua

Біологи розповіли про наслідки "розлучень" у малих пінгвінів.

Протягом понад 10 років вчені спостерігали за малими пінгвінами (Eudyptula minor) у заповіднику на австралійському острові, щоб розібратися в тонкощах їхнього життя, зокрема в любовних стосунках, а також зрозуміти, від чого залежить репродуктивний успіх колоній цих морських птахів.
Биологи обсудили последствия разводов среди малых пингвинов.

Острів Філліп, розташований за 125 кілометрів на південний схід від Мельбурна, вважається найбільшим поселенням малих пінгвінів: чисельність їхньої популяції тут складає приблизно 37 тисяч. Щороку мільйони туристів приїжджають до цього місця, щоб оглянути природні парки та побачити «парад пінгвінів» — своєрідний «марш», який птахи влаштовують, коли виходять з океану після заходу сонця та групами прямують по пляжу до своїх нір у піщаних схилах.

Біологи з Університету Монаша (Австралія) спільно з колегами з Німеччини та Нової Зеландії протягом 13 шлюбних сезонів (з серпня по лютий у 2000-2012 роках) спостерігали за поведінкою малих пінгвінів на одному з ділянок їхньої мегаколонії. Результати дослідження представили в статті, яка нещодавно вийшла в журналі Ecology and Evolution.

Вченим відомо, що представники виду Eudyptula minor живуть парами і можуть тривалий час зберігати вірність один одному, іноді протягом усього життя. Проте спостереження на острові Філліп спростували поширену думку про їхню моногамію.

З'ясувалося, що зміна партнерів не є рідкістю у малих пінгвінів: за період дослідження біологи зафіксували майже 250 «розлучень» приблизно у тисячі пар, яких спостерігали. У коментарі до прес-релізу співавтор дослідження професор Річард Рейна (Richard Reina) відзначив, що у пінгвінів часто трапляються і «інтрижки» на стороні.

Як встановили вчені, на розставання впливало безліч причин, але серед найбільш частих були недостатня кількість пташенят у виводку та стрес через умови зовнішнього середовища, які підривали стійкість пар.

Дослідники виявили, що «розлучення» та вступ у нові «союзи» корелювали з меншим репродуктивним успіхом колонії в цілому. Коли біологи зіставили цей фактор з іншими, включаючи поведінкові особливості птахів, тимчасові витрати на здобуття їжі та екологічні умови, частота «розлучень» виявилася найнадійнішим предиктором репродуктивного успіху колонії пінгвінів. Якщо більше птахів залишалися з партнерами з попереднього шлюбного сезону, успішність розмноження була вищою.

З огляду на отримані результати, дослідники дійшли висновку, що моніторинг частоти «розлучень» може служити неінвазивним інструментом для відстеження репродуктивних тенденцій у морських птахів, особливо в популяціях, що живуть в змінних зовнішніх умовах. Вивчення та розуміння цієї динаміки важливі для збереження малих пінгвінів та інших пернатих мешканців острова Філліп.