Довіра до демократії знизилася в усьому світі.

Багато досліджень у політичній науці припускають, що суспільство переживає «кризу демократії», що означає зниження довіри до ключових політичних інститутів. Подібна криза регулярно оголошувалася в різних формулюваннях протягом десятиліть. Однак емпіричні дослідження розходилися в результатах, чи дійсно відбулася така «ерозія довіри».

У новому дослідженні, опублікованому в журналі British Journal of Political Science, вчені вирішили це давнє суперечка. У найбільшому та найповнішому на сьогодні огляді тенденцій у сфері політичної довіри політологи зібрали результати 3377 опитувань з 143 країн за період з 1958 по 2019 рік. Загалом у цих опитуваннях взяли участь понад п’ять мільйонів респондентів.

Аналіз показав, що хоча довіра до представницьких інститутів знижувалася, довіра до непредставницьких органів — таких як поліція, державна служба та судова система — залишалася стабільною або навіть зростала. Це свідчить про специфічну кризу довіри до обраних представників влади.

Загалом довіра до парламенту в демократичних країнах знизилася приблизно на дев’ять відсоткових пунктів з 1990 по 2019 рік, тоді як довіра до поліції за той же період зросла приблизно на 13 пунктів. Довіра до парламенту знизилася в 36 демократичних країнах, включаючи Аргентину, Бразилію, Францію, Італію, Іспанію, Південну Корею та Австралію, а зросла тільки в шести країнах.

У Сполучених Штатах за останні два десятиліття різко знизилася довіра до федерального уряду. Не випадково зараз там відбувається серйозний наступ на демократичні інститути під керівництвом президента Дональда Трампа, якого обрали після того, як він пообіцяв, зокрема, провести ревізію цих інститутів.

У Великій Британії за останні десятиліття спостерігалося поступове зниження довіри до демократії, однак під час референдуму Brexit було короткочасне його відновлення. Довіра до правової системи та поліції падала до фінансової кризи 2008 року, але з тих пір поступово зростала.

В Латинській Америці політична довіра зростала приблизно до 2014 року, однак з тих пір стрімко падала. Водночас в Азії та Тихоокеанському регіоні явного зниження не спостерігалося. Данія, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Еквадор і Нова Зеландія пішли проти світової тенденції і демонстрували зростання довіри до представницьких органів влади.

Що стосується тенденцій у регіоні Східної Європи та Центральної Азії, то довіра до парламенту знижувалася в Албанії, Боснії та Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Чехії, Угорщині, Латвії, Литві, Молдові, Монголії, Румунії, Словенії та Україні. Важливо зазначити, що довіра до парламенту зростала тільки в таких країнах цього регіону, які автори роботи віднесли до недемократичних: Білорусі, Казахстані, Росії (з 2000 року) та Узбекистані.

Дослідники підкреслили, що загальне зниження довіри до демократії — «тривожний сигнал», який може спонукати політичних лідерів використовувати більш авторитарний стиль управління державою.

Підтримка громадянами своїх політичних систем — а отже, і легітимність цих систем — в останній час ослабла. Хоча досі є свідчення того, що громадяни загалом підтримують ідею демократії, багато з них втратили віру в інститути, необхідні для демократичного управління. Це спонукає деяких голосувати за кандидатів, які, здається, мають намір зруйнувати демократію в тому вигляді, в якому вона існувала до цього часу.