Експеримент з черв’яками поставив під сумнів екологічність матеріалів з біоволокна.

Полусинтетичні текстильні волокна ліоцелл та вискозу все активніше використовують для виготовлення одягу, вологих серветок та іншої продукції. Ці матеріали часто позиціонують як більш натуральні та екологічні в порівнянні з поліестером або полиетилентерефталатом, основою яких є продукти нафтопереробки.

Проте насправді все не так просто: хоча початковою сировиною для ліоцеллу та вискози є целюлоза, під час їх виробництва використовуються хімічні процеси, які негативно впливають на природу. Крім того, внаслідок прання або простого зносу одягу мікроволокна з таких тканин можуть потрапляти в стічні води, а звідти — у водойми та ґрунт.

Незважаючи на зростання виробництва та продажу виробів з біоволокна в усьому світі, потенційний вплив таких матеріалів на екологію досліджено недостатньо. Вклад у вивчення цього питання нещодавно внесла група фахівців у галузі біологічних наук та екологічної стійкості з Плімутського університету (Великобританія). Їхня стаття опублікована в журналі Environmental Science and Technology.

В експерименті піддослідними обрали компостних червів (Eisenia fetida), і це не випадково. За роль в збагаченні ґрунту, підтриманні його здоров'я та родючості їх іноді називають «біологічними інженерами». Ці черви допомагають швидко переробляти органічні відходи та свіжий гній, перетворюючи їх на біогумус — повністю натуральне добриво.

В результаті вчені встановили, що при високій концентрації поліефірних волокон у ґрунті через 72 години в ньому гинули 30% червів. У випадку з ліоцеллом смертність досягала 60%, а в присутності вискози показник летальності сягав 80%.

У другому експерименті — за використання екологічно значущих концентрацій волокон у ґрунті — у червів, які контактували з вискозою, помітніше скорочувалося потомство, ніж під впливом полиестера. У зразках, що містили ліоцелл, у червів трохи більше сповільнювався ріст, і вони довше перебували на глибині ґрунту, ніж при контакті з двома іншими досліджуваними матеріалами. Це означає, що їм було складніше виконувати свою екологічну функцію.

Результати дослідження продемонстрували, що для розглянутих матеріалів з біоволокна характерні більш виражена гостра токсичність при високих концентраціях і в цілому схоже сублетальне дію на E. fetida, як у випадку з поліестером. Це підкреслює важливість тестування альтернативних варіантів, якими пропонують замінити пластик, до їх широкого впровадження, зазначили автори статті.

Раніше інша робота за участю тих же вчених показала, що «екологічні» чайні пакетики не розклалися в ґрунті та зашкодили червам Eisenia fetida на рівні зі стандартними пластиковими аналогами.