Генетики підтвердили зв'язок між депресією та діабетом другого типу.

Вчені неодноразово намагалися з'ясувати, чи існує генетичний зв'язок між депресією та діабетом другого типу. Раніше дослідники прийшли до висновку, що частина генетичних варіантів, які підвищують ризик розвитку «цукрового» захворювання, збіглася з тими, що пов'язані з депресією. Свою роль у розвитку захворювань також зіграв рівень запалення в організмі.

Тепер міжнародна дослідницька група під керівництвом Анчі Баранової (Ancha Baranova) з Університету Джорджа Мейсона (США) проаналізувала дані найбільших геномних досліджень (GWAS), застосувавши ряд сучасних генетичних методів. Вчені виявили понад 270 локусів (місцезнаходження певного гена на генетичній або цитогенетичній карті хромосоми), пов'язаних з обома станами, 29 з яких виявили вперше.

Результати дослідження, опублікованого в журналі Progress in Neuro-Psychopharmacology & Biological Psychiatry, показали, що діабет другого типу пов'язаний як з клінічною депресією, так і з афективним розладом настрою: коефіцієнти кореляції склали 0,14 і 0,19 відповідно.

Ризик розвитку цукрового діабету був на 24 відсотки вищим у людей з спадковою схильністю до депресії та на 48 відсотків — у тих, хто має схильність до афективних розладів настрою. При цьому генетична схильність до діабету не мала суттєвого впливу на ризик розвитку депресії. Тобто люди, схильні до депресії, мають підвищений ризик розвитку діабету другого типу, але діабетики не демонстрували надмірно підвищеного ризику депресії.

Ключову роль у розвитку психічних розладів і метаболічних порушень відіграли запальні процеси в організмі: підвищена активність імунної системи, характерна для депресивних станів, призвела до хронічного запалення. Останнє порушувало обмін речовин і сприяло розвитку діабету другого типу.

Таким чином, вчені зробили висновок, що близько 60 відсотків генетичних варіантів, що сприяють розвитку цукрового діабету, збіглися з варіантами, пов'язаними з депресією. Відкриття допомагає пояснити, чому пацієнти з депресією частіше стикаються з метаболічними порушеннями, а також вказує на важливу роль запалення в цьому процесі.

Дослідники зазначили, що їхня робота може допомогти в розробці нових профілактичних і терапевтичних методів, спрямованих на зниження рівня запалення в організмі. Подальші дослідження, в тому числі в неєвропейських популяціях, дозволять уточнити отримані дані.