Московські вчені визначили основні загрози психологічній безпеці в американських школах.
Співробітники кафедри наукових основ екстремальної психології МГППУ Тетяна Березіна та Тетяна Фіноґенова проаналізували загрози психологічному благополуччю учнів у середніх школах США. Для цього вони провели метааналіз 100 публікацій, з яких виділили матеріали, що стосуються різних аспектів безпеки освітнього середовища. Результати роботи опубліковані у науковому журналі «Сучасна зарубіжна психологія».
«Сучасні дослідження показують, що загрози безпеки в американських школах проявляються в різних формах», — зазначає викладач факультету «Екстремальна психологія» Тетяна Фіноґенова. За результатами метааналізу, однією з головних проблем є насильство, яке приймає різні форми — від фізичного та сексуального до кібернасильства і насильства з використанням вогнепальної зброї. Це завдає серйозної шкоди як фізичному, так і психологічному здоров'ю дітей та підлітків, створюючи атмосферу вразливості та страху не лише у жертв, але й у всіх учасників освітнього процесу.
Фактори ризику, які сприяють насильству, включають міжрасову дискримінацію, нетрадиційну сексуальну орієнтацію та проблеми зі здоров'ям. Представники меншин часто стають мішенню для насильників, що створює порочне коло: жертви насильства можуть самі стати агресорами, що особливо стосується молоді з «кольорових» спільнот. Якщо вони сприймають школу як небезпечне місце, це може призвести до того, що вони приходитимуть до навчального закладу зі зброєю.
Також важливим аспектом є професійне вигорання вчителів, яке негативно впливає на атмосферу в школі. «Ми виявили, що психологічне благополуччя в школах — це проблема не лише дітей, але й педагогів. Вигорання вчителів може негативно вплинути на всю освітню середу», — зазначає професор кафедри наукових основ екстремальної психології факультету «Екстремальна психологія» Тетяна Березіна. Погіршення емоційного стану педагогів може призвести до зниження якості навчання і створення несприятливого освітнього середовища.
Об'єктивні фактори, такі як законодавство та наявність структур безпеки, а також суб'єктивні аспекти, включаючи культурні особливості країни, вимагають комплексного підходу до вирішення проблеми. Одним з ефективних методів є тривимірна концептуальна модель: посилення фізичних, процедурних і психологічних заходів для підвищення безпеки в школах.
Ця модель включає в себе: тренінги з реагування на різні загрозливі ситуації, навчання правилам техніки безпеки, залучення шкільних інспекторів, перевірки шафок і розробка чітких і справедливих правил, навчання виявлення, розуміння, прогнозування та запобігання насильницьким діям з боку інших осіб, введення системи анонімного сповіщення та оцінки загроз. Ця модель наразі впроваджується лише в деяких навчальних закладах, тому, на думку Тетяни Березіної, її довгострокові результати ще належить оцінити.
«Запозичуючи досвід інших країн, важливо враховувати культурні та соціальні особливості українського населення», — підкреслила доцент Фінансового університету при Уряді Росії Маргарита Симонова. В Україні безпека досягається через створення безпечної інфраструктури, суворий контроль доступу до шкіл і програми з профілактики насильства. Проте не всі регіони застосовують ці заходи належним чином.
Адаптація деяких американських підходів може допомогти вирішити проблеми безпеки в українських школах. Наприклад, співпраця з правоохоронними органами, залучення шкільних інспекторів і впровадження системи анонімного сповіщення можуть суттєво підвищити рівень безпеки. Комплексний підхід до забезпечення безпечного середовища в школі повинен включати як фізичний захист, так і психологічну підтримку всіх учасників освітнього процесу.