На винахід видано патент. Дослідження проведено в рамках програми стратегічного академічного лідерства «Пріоритет 2030».
Асфальтобетон, що використовується при укладанні доріг, традиційно містить щебінь, пісок з відсівів дроблення, мінеральний порошок, бітум та армуючий (укріплюючий) елемент. Відомі склади подібних сумішей з додаванням різних укріплювачів мають ряд недоліків, серед яких висока вартість, температурні обмеження та складність в рівномірному розподілі компонентів у структурі. Останнє призводить до утворення грудок і погіршення властивостей покриття.
Вчені Пермського Політеху розробили суміш асфальтобетону, здатну підвищити міцність доріг і зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. За прототип взяли склад, який містить щебінь, дрібний заповнювач, мінеральний порошок, бітумне в'яжуче і вуглецеве волокно в якості укріплюючого наповнювача. Через відсутність хімічних зв'язків між бітумом і волокнами прототип має серйозний недолік – слабке адгезійне взаємодію, тобто низьку здатність одного матеріалу приклеюватися і утримуватися на поверхні іншого. Це знижує міцнісні характеристики асфальтобетонної суміші. Політехніки знайшли спосіб виправити цю ситуацію, запропонувавши використовувати в якості армуючого матеріалу оптоволокно замість вуглецевого.
«Ми досліджували чотири суміші асфальтобетону з різним вмістом оптоволокна: 0,1, 0,5, 1 і 1,5 відсотка. Остання суміш показала найкращі характеристики межі міцності при температурі 20 °С (4,30 МПа) і 50 °С (2,12 МПа). Стійкість до тріщин при розколі при 0 °С (відповідно до вимог ГОСТ) склала 4,48 МПа – також вище, ніж у перших трьох сумішей. Інші показники повністю відповідають вимогам ГОСТ 9128. Випробування дозволили рекомендувати асфальтобетон з вмістом 1,5 відсотка оптоволокна як найбільш оптимальний для укріплення дорожнього покриття. А ось надлишок цього матеріалу призведе до погіршення міцнісних характеристик», – коментує Костянтин Пугін, професор кафедри «Автомобілі та технологічні машини» ПНІПУ, доктор технічних наук.
Технологія дозволяє утилізувати відходи оптоволокна, використовуючи їх як армуючий матеріал, і отримати асфальтобетон з підвищеними експлуатаційними якостями. За попередніми оцінками вчених, тріщиностійкість покриття збільшиться на 10-15 відсотків. Також метод розширює арсенал засобів дорожньо-будівельних матеріалів.