Нейробіологи пояснили, чому старі та нові спогади не змішуються.

Сон відіграє важливу роль у формуванні спогадів. Недавнє наукове дослідження показало, що під час відпочинку мозок здатен не лише аналізувати минуле, а й проектувати майбутнє з урахуванням нової інформації. Крім того, дослідники з'ясували, чому деякі спогади зберігаються протягом усього життя людини, і науковими методами перевірили прислів'я «Ранок вечора мудріший».

Фахівці з Корнельського університету в США дослідили, як мозок опрацьовує інформацію, що надходить у різний час. Результати дослідження з'явилися в науковому журналі Nature.

Автори публікації провели експеримент, у якому брали участь миші. Спочатку гризунів навчали знаходити заховані ласощі. Потім, коли вони засинали, активність нейронів їхнього мозку пригнічували на одній зі стадій сну.

Коли миші сплять, їх зіниці то звужуються, то розширюються. Це чергування відповідає стадіям повільного сну. При цьому очі сплячих мишей трохи приоткриваються, і за зіницями зручно спостерігати. Якщо ж увести в головний мозок гризунів електроди, як зробили автори статті, можна одночасно відстежувати активність нейронів.

Вчені впливали на клітини мозку мишей або в стадії вузької зіниці, або в стадії широкої зіниці. У першому випадку після пробудження гризуни не пам'ятали, як дістатися до ласощів. У другому — пам'ятали свіжу інформацію про місце, де лежать ласощі, але втрачали спогади, сформовані кілька днів тому. Якщо ж експериментатори ніяк не впливали на мозкову активність, то у прокинутіх мишей зберігалися всі спогади.

Автори дослідження дійшли висновку, що мозок гризунів працював з різною інформацією на різних стадіях сну, щоб не допустити змішування спогадів з різних часів. Таким чином, організму вдавалося забезпечити безперервне та якісне навчання.