Виявлено нові мікрокультури, які здатні протистояти нафтовим забрудненням у ґрунті.

Стаття опублікована в журналі «Хімія. Урбаністика». Дослідження проведено в рамках програми стратегічного академічного лідерства «Пріоритет 2030».

Раніше для масштабної переробки вуглеводнів використовувалися численні традиційні методи, які не можна вважати безпечними та екологічними (наприклад, додавання реагентів, спалювання нафтопродуктів та інші). Наразі для зниження навантаження та збереження ґрунтових ресурсів застосовують біотехнологічні методи усунення забруднень нафтою та її частками.

Відкриття мікроорганізмів, здатних руйнувати сполуки, що містяться в нафтопродуктах, дало можливість ефективно та безпечно вирішувати проблему забруднення ґрунту. Потрапляючи всередину, вони активно взаємодіють з токсичною речовиною та використовують її як джерело живлення. З часом концентрація нафтових часток зменшується, а за підтримки сприятливих умов можливо досягти повного очищення ґрунту. У зв'язку з цим надзвичайно актуальним є пошук нових культур, що мають подібні здібності.

Найкраще ефективність бактерій характеризує швидкість їх росту. Чим швидше збільшується кількість клітин у присутності нафтопродуктів, тим краще поглинається вуглеводень.

Вчені Пермського Політеху виділили нові мікроорганізми-нефтедеструктори з забрудненої бензином ґрунту, вивчили вплив температури та концентрації гексадекану (вуглеводню в нафтових забрудненнях) на ріст монокультури та здатність руйнувати відходи нафти.

«Ми відібрали для експериментів 10 культур з мікробіологічного музею та два нових штамми бактерій, виділених нами з зразків ґрунту, забрудненого нафтопродуктами (№ 11 і 12). За попередньою ідентифікацією вони належать до родів Аrthrobacter та Pseudomonas. Їх представники відіграють важливу роль у розкладанні органічних речовин», – коментує Карина Захарова, студентка кафедри «Хімія та біотехнологія» ПНІПУ.

«При введенні суспензії мікроорганізмів у ґрунт із забрудненням 1-2 відсотка зниження концентрації нафти спостерігалося при температурі 20 °C. Значення нижче цього показника збільшувало час протікання процесів. Найбільшу ефективність показала культура 11, яка допомогла за два тижні знизити вміст нафтопродуктів у ґрунті на 60 відсотків. Це дозволяє говорити про перспективність її використання для ліквідації забруднень», – коментує Галина Козлова, доцент кафедри «Хімія та біотехнологія» ПНІПУ, кандидат хімічних наук.

Дослідження вчених Пермського Політеху дозволило виявити невідомі раніше культури бактерій, здатні руйнувати залишки нафти та нафтопродуктів. Нові ефективні нефтедеструктори поміщають у мікробіологічні музеї та розробляють на їх основі біопрепарати.