Звичка курити змінила сприйняття обману.

Результати роботи опубліковані в журналі Frontiers in Neuroscience, а також представлені 20 листопада 2024 року на конференції DSC Europe 24. У сучасному світі інформаційного надмірності людині доводиться постійно бути на чеку та швидко адаптуватися до змінюваних умов, щоб не дати себе обманути, не потрапити в пастку фейків. Дослідження того, як людина справляється зі стресом, чи здатна вона в складній ситуації розпізнати обман і як на це реагують її тіло та мозок, стає сьогодні однією з важливих наукових задач. 

Група дослідників з НИУ ВШЭ та Інституту вищої нервової діяльності та нейрофізіології РАН проаналізувала реакцію людей на стрес, викликаний розумовим напруженням, і перевірила, чи здатні вони зрозуміти, коли їх намагаються обманути.

В експерименті брали участь 70 осіб. Учасники виконували завдання на пам’ять та увагу, складність яких поступово зростала під час експерименту. Вони повинні були запам’ятати розташування та колір повітряних кульок на зображенні та визначити, чи збігається воно з попереднім, чи ні. Чим складніший рівень, тим більше кульок та кольорів потрібно запам’ятати. Після кожної відповіді учасникам одразу повідомляли результат. При цьому в середині експерименту їх обманювали: наприклад, говорили, що вони зробили помилку, хоча відповідь була правильною. 

Протягом усього експерименту вчені фіксували параметри реакцій тіла та розміри зіниць учасників. Зіниця реагує на зміни симпатичної («бий або тікайте») та парасимпатичної системи (розслаблення), а також безпосередньо пов'язана з мисленнєвими процесами. Під час розумового напруження вона розширюється. За допомогою алгоритмів машинного навчання учасників розділили на дві групи на основі того, як реагували їх зіниці на ускладнені завдання.

Далі автори експерименту за допомогою машинного навчання проаналізували цілий спектр фізіологічних і поведінкових параметрів, щоб виявити, чим і як відрізняються групи учасників. При аналізі враховувалися анкетні дані про стан здоров’я, наявність хронічних захворювань, спосіб життя, шкідливі звички (включаючи куріння), схильність до депресії та тривожних розладів. Під час виконання завдань учасникам вимірювали частоту серцевих скорочень, електричну провідність шкіри та дихання (параметри поліграфа). Крім того, враховувалася швидкість виконання завдань, кількість помилок та рівень самооцінки після завершення експерименту.

«Ми стали першими, хто використав метод динамічної пупіллометрії, тобто вимірювання зіниці, для одночасного аналізу величезної кількості параметрів тіла та мозку, а також психологічних факторів. Зміна розмірів зіниці безпосередньо говорить про те, як людина адаптується до стресової ситуації: коли вона розслабляється, коли мобілізується. Завдяки технологіям ми змогли обробити весь обсяг даних і виявити закономірності, які вручну виявити було б неможливо», — розповідає один із авторів дослідження Євгенія Альшанська, молодший науковий співробітник Інституту когнітивних нейронаук. 

Дослідники отримали цікаві результати: в одній з груп учасники показали менш виражену реакцію на стрес і іншу поведінку серця та очей. При цьому вони швидше відповідали на запитання, але припускалися більше помилок і, як наслідок, мали знижену самооцінку якості виконання завдання. У цій групі було більше курців та людей, схильних до денного сну. Саме ці два параметри мали статистичну значущість при порівнянні двох груп учасників. Вчені припускають, що це пов’язано з впливом нікотину на організм.

«Нікотин впливає на рецептори ацетилхоліну в тілі та мозку. Ацетилхолін — це перший відкритий нейромедіатор, який допомагає управляти м’язами, регулює серцебиття, дихання, реакцію зіниць, а також відіграє дуже важливу роль у когнітивних процесах. Він впливає на те, як ми реагуємо і обробляємо інформацію. Коли людина курить, нікотин “обманює” ці рецептори, змушуючи їх працювати неправильно. З одного боку, нікотин розслабляє, а з іншого — змінює зв’язок між мозком і тілом, через що стає складніше правильно реагувати на стресові ситуації. Для уваги нам не потрібна розслабленість і спокій, навпаки, нам потрібен оптимальний стрес та тонус», — пояснює Євгенія Альшанська. 

На думку авторів, денна сонливість також може бути пов’язана з впливом нікотину на нікотинові ацетилхолінові рецептори. Вони управляють активацією та гальмуванням нейронів, а також модулирують вивільнення дофаміну та функції дорсолатеральної префронтальної кори, відповідальної за планування та виконавчі функції. «Ацетилхолін та його рецептори є однією з найзначніших областей сучасних нейробіологічних досліджень», — підкреслюють автори.

Результати дослідження ще раз свідчать про сильний вплив куріння на здоров’я людини. Висновки також важливі для розробки індивідуальних стратегій підвищення когнітивної стійкості в умовах стресу та інформаційного перевантаження. Крім того, вони можуть бути корисні для освітніх та навчальних завдань, оскільки прояснюють розуміння оптимального стресу, або оптимального навантаження, для успішного навчання, роботи та стійкості в нестабільному світі.