Російські вчені виявили причини вигорання у ІТ-фахівців.

Результати дослідження вчених опубліковані в журналі «Організаційна психологія». Отримані дані можуть допомогти керівникам зменшити плинність кадрів і підвищити мотивацію співробітників, вважають автори дослідження, серед яких асистент кафедри педагогіки та медичної психології Інституту психологічно-соціальної роботи Сеченівського університету Анастасія Кот.

В дослідженні взяли участь 60 ІТ-спеціалістів – розробників, аналітиків, лідерів команд. Аналіз оцінок затребуваності в професії та основних характеристик роботи показав, що в цілому ІТ-спеціалісти відчувають себе затребуваними (73 відсотка) і планують розвиватися в професії (81 відсоток). Респонденти зазначили, що їхня робота пов'язана з постійною взаємодією з колегами, замовниками та керівником (86 відсотків) і жорсткими термінами виконання завдань (63 відсотка).

Вигорання у працівників цієї сфери на середньому рівні порівняно з іншими професіями. Найчастіше воно виникає через хронічний стрес і емоційне виснаження, які доповнюються заниженою оцінкою своїх навичок і труднощами у взаємодії з іншими людьми, включаючи колег і замовників.

Аналіз стрес-факторів дозволив виявити, що основними джерелами стресу і напруження в роботі є ситуації, пов'язані з комунікацією з колегами (зустрічі, конфлікти, мовний бар'єр) – 46,7 відсотка респондентів; жорсткі терміни і швидкість виконання завдань — 41,6 відсотка; багатозадачність, необхідність виконувати кілька завдань одночасно і неясність вимог до них — 35 відсотків опитаних.

Проте результати не такі однозначні. Незважаючи на те, що часте спілкування з колегами і жорсткі терміни призводять до стресів, найбільше комунікацій і строгих дедлайнів виявилось у респондентів з високим показником благополуччя (93,5 відсотка). А в групі, де зафіксували низьке благополуччя, таких респондентів 79,3 відсотка. Учасники з першої, «благополучної» групи, часто працюють і в умовах жорстких термінів (67 відсотків), тоді як у другій групі таких працівників трохи менше (58,36 відсотка).

За словами Анастасії Кот, це пояснюється двома причинами: характером комунікацій – якщо відносини в колективі дружні, теплі і довірчі, немає конфліктів, люди не відчувають почуття ізоляції, то це підвищує благополуччя спеціаліста, – і ресурсами самого працівника, його здатністю справлятися зі стресами.

«ІТ-спеціалістам легко налагоджувати і підтримувати довірчі дружні стосунки в команді, однак при необхідності більш формального взаємодії (в ситуації конфлікту, нестачі часу, високої відповідальності), коли на перший план виходять навички впливу і управління взаємодією, вони стикаються з труднощами», – йдеться в дослідженні.

Але стреси – це лише одна сторона медалі. Найбільший внесок у психологічний стан спеціалістів внесли зовсім інші фактори. У групі зі зниженим благополуччям респонденти вдвічі рідше відчувають себе затребуваними в професії (55 відсотків проти 90,3 відсотка в «благополучній» групі) і нечасто розуміють свої перспективи розвитку в професії (44,8 відсотка проти 67,7 відсотка).

Це відображає відсутність почуття осмисленості та «нужності» своєї роботи, незадоволеність своїм професійним багажем і набутими новими навичками, вузькою спеціалізацією вирішуваних завдань, а також нерозуміння або реальне відсутність подальшого кар'єрного розвитку на поточному робочому місці. При цьому така проблема не є рідкістю – лише близько половини учасників (55 відсотків) розуміють перспективи і можливості кар'єрного зростання. Це може бути викликано як організаційними факторами – у малому і середньому бізнесі далеко не завжди є можливість будувати ясний і зрозумілий кар'єрний план для співробітників, – так і соціальною ситуацією, пов'язаною з повністю віддаленою роботою або релокацією частини компаній.

А найбільш благополучні в професійному плані висококваліфіковані співробітники, які відчувають свою затребуваність і цінність для команди та організації, вміють грамотно вбудовувати взаємодію, залучені в широкий контекст діяльності компанії, чітко розуміють свій внесок у результати її роботи та перспективи свого професійного розвитку. «Механізм дуже простий – якщо людина відчуває свою затребуваність на робочому місці, бачить, куди вона може рухатися і рости, у неї буде мотивація залишитися, якщо ні, вона буде схильна до частих змін роботи», – сказала Анастасія Кот.

Оскільки перед будь-якою компанією стоїть завдання не лише залучити кадри, але й утримувати їх, в тому числі дбаючи про професійне і психологічне благополуччя своїх співробітників, результати дослідження можуть бути корисні керівникам компаній, ІТ-команд в непрофільних організаціях, HR-спеціалістам і корпоративним психологам, вважають автори дослідження.

Для підвищення задоволеності своєю роботою спеціалістів існує безліч інструментів. Зокрема, можна розвивати різні канали зворотного зв'язку, аналізувати разом зі співробітниками їх професійні перспективи, працювати над тим, щоб спеціалісти розуміли оперативний і стратегічний контекст своєї роботи.

«У багатьох компаніях використовують методики оцінки персоналу, наприклад, Performance review – спочатку співробітник оцінює сам себе, потім отримує зворотний зв'язок від колег і керівників, що дає всебічну оцінку його ефективності, а після цього він зустрічається з керівником один на один, щоб обговорити перспективи розвитку. Це корисно, щоб співробітник мав уявлення про подальший кар'єрний ріст і об'єктивно оцінював свої досягнення, які можуть здаватися йому незначними, коли насправді він вносить великий внесок у роботу компанії», – розповіла Анастасія Кот. Крім того, додала вона, варто звертати пильну увагу на атмосферу в колективі і допомагати співробітникам справлятися з великим обсягом комунікацій, наприклад, за допомогою психологічних тренінгів.