Російські науковці заповнили "білу пляму" на світовій карті біорізноманіття.
Результати роботи опубліковані в Biodiversity Data Journal. Дощові черв'яки — важлива група безхребетних тварин, яка впливає на родючість ґрунту і може змінювати навколишнє середовище в місцях свого проживання. Наприклад, у лісах Канади внаслідок діяльності завезених з Європи видів дощових черв'яків за кілька десятиліть змінилося не лише різноманіття трав'янистих рослин і дерев, а й регіональний баланс вуглецю. Тому вченим важливо знати, які види дощових черв'яків мешкають на певній території. Спостерігаючи за видовим складом і його змінами, можна оцінити стан екосистем, їхню стійкість, вплив зовнішніх факторів і скласти прогноз їхніх змін у майбутньому.
Сьогодні внаслідок людської діяльності, кліматичних змін та проникнень чужорідних видів (інвазій) багато екосистем змінюються і навіть руйнуються, через що деякі види тварин і рослин опинилися на межі зникнення. Для оцінки стану екосистем і моніторингу динаміки ареалів видів дослідники використовують глобальні цифрові портали, куди надходять відомості з різних джерел. Проте досі вчені стикаються з проблемою нестачі даних для багатьох регіонів і груп організмів, що ускладнює роботу.
Таким чином, територія колишнього СРСР залишається «білою плямою» на цифрових картах світового біорізноманіття. Незважаючи на те, що радянські та російські вчені провели безліч досліджень з інвентаризації різних груп організмів і накопичили колосальний обсяг даних, отримані результати залишаються маловідомими іншим дослідникам. Публікації радянського періоду майже недоступні через Інтернет, деякі статті збереглися лише в друкованому вигляді в кількох бібліотеках.
Вчені з Інституту математичних проблем біології РАН вперше узагальнили, оцифрували та опублікували в глобальній інформаційній системі про біорізноманіття GBIF відомості про поширення дощових черв'яків на території Росії та сусідніх країн. У ході дослідження знайдено та проаналізовано понад 300 статей, з яких витягнуто більше 5000 записів про точки зустрічей видів цієї групи. Зібрані дані охопили територію 27 країн, для деяких з яких вони стали першою інформацією про дощових черв'яків у GBIF.
«У процесі оцифрування ми не обмежувалися Європейською частиною Росії, оскільки хотіли максимально повно представити на міжнародному рівні результати, накопичені поколіннями вітчизняних ґрунтових зоологів. Завдяки отриманим результатам ми не лише змогли побудувати моделі потенційного поширення вивчених нами видів, але й провести порівняння з глобальною моделлю різноманіття дощових черв'яків. Ми показали, що через обмежений обсяг вихідних даних глобальна модель суттєво недооцінює різноманіття і чисельність цієї групи на території Росії.
Опубліковані відомості дозволять покращити глобальну модель і отримати більш реалістичні оцінки популяції дощових черв'яків не лише для нашої країни, але й для всієї Північної Євразії. У подальшому ми плануємо доповнювати зібрані нами відомості про точки зустрічей дощових черв'яків даними з інших джерел, в тому числі — з проектів наукового волонтерства. Це сприятиме подальшому покращенню якості глобальних і регіональних моделей, а також допоможе в дослідженні інвазій чужорідних видів дощових черв'яків, які відбуваються в нашій країні внаслідок глобальних змін клімату, — розповідає учасник проекту, підтриманого грантом РНФ, Максим Шашков, старший науковий співробітник лабораторії обчислювальної екології Інституту математичних проблем біології РАН.