Росія залишається в ІТЕРА: у «Росатому» озвучили причини.

У міському поселенні Сіріус (федеральна територія) з 27 по 29 листопада відбувся IV Конгрес молодих учених, в якому взяли участь сім тисяч осіб з 40 країн. Серед іншого, там проходили дискусії про майбутнє атомної та термоядерної енергетики. Зокрема, було порушено питання участі Росії в проекті ІТЕР, Міжнародному експериментальному термоядерному реакторі. Його будівництво триває з 2010 року, а першу плазму, за оптимістичним сценарієм, на токамаку планують отримати в 2025 році.

Представники «Росатома» зазначили, що Росія відіграє ключову роль у забезпеченні найпотужніших з коли-небудь створених токамаків надпровідниковими магнітними стрічками, а також гиротронами виключно високих характеристик, які європейські виконавці хоч і намагалися створити самостійно, але не досягли успіху.

Присутній на дискусії кореспондент Naked Science поставив запитання: чи можуть відомі проблеми, що спостерігаються з 2022 року, призвести до витіснення Росії з проекту ІТЕР, як це вже сталося з нашими науковцями в ЦЕРН, європейському проекті, що працював із Великим адронним колайдером?

Анатолій Красильников, директор «ІТЕР-Центру» держкорпорації «Росатом», докладно відповів на запитання. Він почав з того, що саме Росія запросила всіх до проекту ІТЕР, а не навпаки, як це було з ЦЕРН. Саме постачене нею обладнання відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні працездатності термоядерного реактора, тому навіть з технічної точки зору таке витіснення є сумнівним.

Це також неочевидно і з правової точки зору. Договори країн — учасниць ІТЕР прописані так, що тільки сама країна-учасниця може вийти з проекту. Причому США цим правом навіть скористалися, але через деякий час зрозуміли, що самі не зможуть побудувати реактор такого масштабу, і знову повернулися до проекту. Таким чином, виключення Росії не передбачено з юридичної точки зору.

Крім того, Анатолій Красильников нагадав, що саме в Росії було створено сам тип реакторів «токамак», черговим варіантом якого буде ІТЕР, і «люди це пам'ятають».

Нагадаємо, що поряд з роботами по ІТЕР у нашій країні триває проектування власного термоядерного реактора ТРТ. При тій же загальній схемі токамака він буде суттєво більш компактним (кілька метрів в діаметрі). Його введення в експлуатацію планується в Троїцьку до 2034 року. Забезпечити підвищену компактність йому дозволять нові технічні рішення, зокрема матеріал надпровідникових стрічок, що відрізняється від того, який Росія постачає для ІТЕР.