Згідно з підрахунками, у 2000 році площа льодовиків, що покривають Землю, за винятком великих континентальних щитів, які покривають Гренландію та Антарктиду, становила 706 тисяч квадратних кілометрів, а обсяг — трохи більше 158 тисяч кубічних кілометрів. Якби вся ця маса розтанула, рівень моря піднявся б на 324 міліметри.
Гляціологи стежать за ситуацією не лише в експедиціях, адже безпосередніми спостереженнями вдається охопити не більше 1% льодовиків. На допомогу приходять дистанційні методи з супутників, які постачають геодезичні, гравіметричні та альтиметричні дані. Велику роль відіграють цифрові моделі рельєфу (Digital Elevation Model). Усе це разом дає приблизну картину зміни маси льоду на планеті з часом та одночасно ускладнює задачу аналізу різнорідних даних.
Дослідники з колаборації GlaMBIE об'єднали результати різних спостережень і підрахували швидкість втрати льоду на планеті, за винятком Гренландії та Антарктиди. Стаття про це вийшла в журналі Nature.
Автори проаналізували 233 оцінки зміни маси льодовиків для 19 регіонів. Дані отримані від 35 дослідницьких груп, які об'єднали приблизно 450 учасників. Дослідження охопило період з 2000 по 2023 рік.
За цей час льодовики втратили 6,5 гігатонни маси. Це додає 18 міліметрів до рівня моря. Швидкість танення у 2012-2023 роках зросла на 36% у порівнянні з 2000-2011 роками. Останні п'ять років відзначилися найбільшою втратою льоду. Щороку — мінус 400 гігатонн, включаючи рекордний 2023 рік — мінус 548 гігатонн.
Якщо порівнювати з льодовиковими щитами, то втрати всіх інших льодовиків за десятиліття, з 2002 по 2021 рік, виявилися на 18% більшими, ніж втрати Гренландії, і вдвічі перевищують втрати Антарктиди.
Усі 19 розглянутих у дослідженні регіонів зазнали відступу льодовиків. Найбільший внесок у глобальне танення внесли Аляска та Канадська Арктика. На них припадає 22% та 20% відповідно. Далі йдуть крайові льодовики Гренландії — 13%, Південні Анди — 10%.
За підрахунками дослідників, з 2000 року глобальна маса льоду зменшилася на 5%, в регіонах вони втратили від двох до 39%. Найбільші втрати понесли Центральна Європа (39%), Кавказ (35%), Нова Зеландія (29%).
Розрахунки GlaMBIE не суперечать раніше отриманим даним на глобальному рівні, а от у регіональних оцінках є відхилення. Нові дані більш точні і можуть слугувати основою для порівняння різних спостережень та калібрування моделей. Вони стануть у нагоді під час підготовки сьомого оціночного звіту Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату при ООН.