Дослідження провели наукові співробітники Центру міждисциплінарних досліджень сучасного дитинства МГППУ Маргарита Хуснутдіна та Тетяна Поскалова.
Експеримент здійснювався в рамках дворічного театрального проекту, що проходив у 2023 та 2024 роках. Він став етапом розробки діяльнісної технології «Мультимедіа-театр» під керівництвом Ольги Рубцової. Результати роботи опубліковані в науковому журналі «Психологічна наука та освіта».
Заняття в рамках проекту включали театральні тренінги, творчі зустрічі та екскурсії, індивідуальні та колективні завдання, створення мультимедійних та відеорядів. Учасниками дослідження стали 79 підлітків віком 13-15 років.
Метою дослідження було з'ясувати, як театральна діяльність може допомогти підліткам покращити їх комунікативні навички, підвищити рівень соціалізації, якісно змінити відносини в підліткових колективах.
Учасників дослідження підлітків розділили на три групи: перша — підлітки з низькою навчальною мотивацією та труднощами в навчанні, друга — підлітки з високою мотивацією та хорошими навичками самостійної роботи, третя — контрольна група (з високою мотивацією, але без інтересу до соціальної активності). Вчені МГППУ використовували методи тестування та інтерв'ю для оцінки змін у поведінці учасників.
На першому етапі дослідження було проведено 24 театральні сесії з кожною експериментальною групою окремо. Заняття включали акторську майстерність, створення мультфільмів, завдання на розвиток імпровізації, уяви та емоційного інтелекту. Основна увага приділялася згуртуванню груп та розвитку навичок командної роботи в процесі підготовки спектаклю за розповідями А. П. Чехова.
Другий етап також складався з 24 спільних сесій для перших двох експериментальних груп. Заняття включали тренінги з акторської майстерності, журналістики, створення відеороликів та інтерв'ювання. Пропоновані завдання були спрямовані на розвиток самодисципліни, імпровізації, уяви та комунікації з людьми різних поколінь. У рамках цих занять акцент було зроблено на етюдах з вирішення конфліктів та розробці безконфліктних стратегій поведінки. Метою етапу було зміцнення дружніх відносин між підлітками з паралельних класів та покращення спілкування з рідними та дорослими в процесі збору матеріалів про Велику Вітчизняну війну для спектаклю.
Результати показали, що театральна діяльність в цілому сприяє поліпшенню комунікативних навичок у підлітків, встановленню просоціального поведінки в спілкуванні, розвитку дружніх відносин. У підлітків з другої групи спостерігалися високі показники компетентної позиції у спілкуванні, тоді як у першій відзначалося підвищення агресивної позиції. Контрольна група не показала значних змін. Учасники, активно залучені в процес, досягли кращих результатів.
Таким чином, дослідження підтвердило ефективність театральної діяльності як інструменту підвищення рівня соціалізації та розвитку комунікативних навичок у школярів у довгостроковій перспективі. Отримані емпіричні результати доповнили раніше вивчену командою дослідників ЦМІСД МГППУ картину впливу театральної діяльності на виховання, розвиток та навчання сучасних підлітків.