Палеогнати (Palaeognathae), або безкрили, — це невелика група птахів, до якої входять кілька неполетючих та переважно крупнотілих видів. До неї, зокрема, відносять страусів, ему, нанду та великих моа — вимерлих гігантських птахів без крил, які досягали висоти приблизно трьох метрів.
Щодо безкрилих, зокрема, страусів, склався стереотип про їхню інтелектуальну примітивність, однак наукових даних про когнітивні здібності цих птахів небагато. У такого роду дослідженнях частіше беруть участь вранові та папуги, які мають більший мозок.
Виправити це упущення вирішила група психологів з Бристольського університету (Великобританія). Їхня нова стаття вийшла в журналі Scientific Reports.
Вчені провели експерименти з участю дев'яти палеогнатів з місцевого зоопарку — трьох ему, двох нанду та чотирьох страусів. Для перевірки їхнього інтелекту фахівці розробили головоломку у вигляді двох круглих форм з прозорого пластику, накладених одна на одну і скріплених болтом з гайкою. У нижній частині передбачено п'ять круглих заглиблень для їстівної приманки — листя салату-латука, а у верхній — одне отвір такого ж діаметра. Щоб дістати частування, птахам потрібно було за допомогою дзьоба зсунути верхню частину та зіставити отвір з заглибленням, де знаходився корм.
Експерименти проходили протягом кількох днів, з інтервалами або без. Усі випробувані мали попередньо ознайомитися з головоломкою, знявши верхню рухому частину з отвором, так що птахи могли безперешкодно діставати корм з відкритих заглиблень. Під час тестів на розв'язання головоломки відводили 30 хвилин. Відбувається запис на відео.
Усі три ему впоралися із завданням з першої спроби і змогли повторно його вирішити, коли дослідники знову помістили в головоломку листя салату. У 90% випадків птахи обертали отвір у бік найближчого заповненого заглиблення, тобто діяли найбільш ефективно.
Дістати частування також зміг один з нанду, причому він зробив це не лише «обертовим» способом, але й знайшов «обхідний» шлях. Нанду послабив дзьобом болт з гайкою в центрі конструкції і відкрив її, отримавши доступ одразу до всіх п'яти заглиблень з кормом. Правда, коли нанду освоїв задуманий авторами експерименту метод з провертанням, він більше не вдавався до «вандалізму». Друга птаха — самка нанду — просто проігнорувала головоломку, тому її результат пізніше не враховували.
Страусам пройти тест виявилося не під силу. Хоча вони торкалися дзьобами головоломки, намагатися зсунути отвір ніхто не став. Дослідники припустили, що, швидше за все, птахи не впоралися через менший відносний розмір мозку.
Вчені зазначили, що тест був досить легким, якщо порівнювати з деякими завданнями в експериментах з участю вранових і папуг. Тим не менш, отримані результати важливі, оскільки вони спростовують уявлення про дурість палеогнатів і показують, що ему і нанду можуть демонструвати нові форми поведінки та вирішувати завдання, з якими раніше не стикалися. Крім того, подальше вивчення здібностей безкрилих птахів може пролити світло на поведінку їхніх давніх предків — динозаврів.