euro-pravda.org.ua

Вчені поставили під сумнів, що органіка на Церері є її власною.

На поверхні карликової планети між Марсом і Юпітером виявлено сліди складних вуглеводневих сполук, які вважаються "будівельними цеглинками життя". Потрібно з'ясувати, звідки вони там взялися. Є два варіанти: або молекули були доставлені падінням астероїдів, або сформувалися на самій Церері. Раніше одна команда вчених наводила переконливі аргументи на користь "власного виробництва" складних речовин у надрах цього маленького світу, але тепер інші дослідники не менш вагомо стверджують, що це викликає сумніви.
Ученые выразили сомнения относительно того, что органические вещества на Церере являются местного происхождения.

Велике питання про маленьку Цереру виникло після отримання даних від зонда NASA Dawn, який з 2015 по 2018 рік облетів цю карликову планету посеред численних астероїдів Головного поясу між Марсом і Юпітером. Прилад опустився до висоти всього 385 кілометрів і надіслав в загальному десятки тисяч знімків. Одночасно спеціальні прилади «зчитували» хімічний склад поверхні за тим, як вона відбиває світло.

Виявилося, що світ, розміром в три з половиною рази менший за Місяць (946 кілометрів), якимось чином зберігає на собі нещо подібне до жирних кислот або, наприклад, ацетилену — так звані аліфатичні вуглеводні. Спочатку їх помітили в 52-кілометровому кратері Ернутет, а пізніше сильно запідозрили ще в десятці місць. Цікаво, що практично в усіх випадках це також кратери. Тепер стоїть завдання розібратися, звідки на Церері з’явилися такі молекули.

Спочатку припускали, що їх виявлення саме в кратерах свідчить про результат астероїдної бомбардування. Пізніше частина вчених цю версію відкинула. Як нещодавно писав Naked Science, планетологи з’ясували, що кратери з органікою на Церері занадто давні для збереження таких складних молекул на поверхні: з часів падіння всіх цих астероїдів космічна радіація повинна була безслідно знищити будь-які складні сполуки.

Тому з'явилося підозра, що органіка потроху «сочиться» з глибин Церери: її піднімає нагору під час якихось внутрішніх процесів. Наприклад, криовулканізму. Зазначимо, що планетологи практично впевнені в наявності всередині Церери глобальної прослойки водяного льоду. Більше того, в цьому льоду не виключають навіть певної кількості дуже солоної і відтак незамерзаючої води.

Але нещодавно співробітники Інституту Макса Планка з дослідження Сонячної системи (Німеччина) спростували версію самостійного «виробництва» всіх цих сполук Церерою. У статті для видання AGU Advances вони підкреслили, що ні в одному з передбачуваних місць з органікою на Церері не видно жодних ознак криовулканічної і взагалі якоїсь активності: її б виявили, наприклад, жерла, вулканічні куполи, каньони, а нічого цього не виявлено.

При цьому поки єдиний помічений на Церері криовулкан Ахуна не належить до списку «родовищ» органіки — там її не виявили. Тому дослідники вважають, що від гіпотези усіяння Церери вуглеводнями за допомогою астероїдів відмовлятися рано.

Зазначимо, що, якщо ця гіпотеза виявиться вірною, це автоматично означатиме значну кількість таких багатих органікою небесних тіл у Головному поясі. Якщо для однієї тільки мініатюрної Церери їх знайшлося більше десятка, виходить, по Сонячній системі курсує безліч маленьких «вантажівок» з «будівельними блоками» всього живого.