Вчені виявили, що люди не завжди вважають зраду ознакою ненадійності.

Концепція довірливих стосунків відіграє важливу роль у формуванні, підтриманні та розриві дружніх, шлюбних та будь-яких інших партнерських відносин. І це стосується як малих, так і великих масштабів — наприклад, на рівні країни.

Інтуїтивно здається, що кожна людина оцінює інших з точки зору того, чи зраджувала ця інша особа своїх партнерів у минулому. Проте багато хто, напевно, стикався з подвійними стандартами в подібних питаннях: наприклад, у ситуації зради між подружжям. Якщо партнер, який зрадив, у підсумку розірве стосунки з другою половиною та піде до коханця/коханки, то він очікує вірності від нового обранця. Як і останній очікує вірності від нього.

Вчені з університетів штату Оклахома та Каліфорнії вирішили детальніше вивчити концепцію довіри між людьми. Їхнє дослідження опубліковане в журналі Evolution and Human Behavior.

Фахівці провели серію з шести експериментів, в яких взяли участь 1718 повнолітніх учасників. Учасникам пропонували прочитати одну з трьох замальовок, що описують взаємодію з іншою людиною, і уявно взяти участь в експерименті. У першій йшлося про те, щоб ділитися секретами з друзями, у другій — про зраду між романтичними партнерами, а в третій — про взаємодію в контексті міжнародних відносин, де учасники грали роль агентів ЦРУ. Вони намагалися «вербувати» французького чиновника як джерело інформації для США.

Експериментатори дійшли до цікавих висновків. Вони з'ясували, що учасники ніколи не зраджували нікого, якщо у них була така можливість. Якщо ж такої можливості не було, вони намагалися здійснити «акт» нечесного ставлення в присутності іншої людини.

Як і слід було очікувати, у всіх типах представлених відносин учасники вважали людей, які не зраджували, більш надійними в порівнянні з тими, хто вчинив подібний вчинок. Однак не всіх «зрадників» учасники оцінили однаково. Коли нечесний вчинок йшов на користь останнім, вони все ж вважали людину надійною.

Ця закономірність значною мірою проявилася в дружніх, романтичних і професійних стосунках. Вчені дійшли висновку: хоча люди можуть керуватися високими ідеалами, часто, коли йдеться про довіру, вони роблять висновки виходячи з особистих інтересів і вигод.