Дані систематичного огляду опубліковані в журналі Clinical Neuropsychiatry, який входить до першого квартилю за індексацією Scopus.
Депресія — це вкрай виснажливе захворювання, яке вражає до 310 мільйонів людей у всьому світі. Існує безліч видів цього розладу, одним з яких є атипова депресія. Вона відрізняється від класичного «меланхолічного» типу тим, що замість безсоння та втрати ваги у пацієнтів спостерігається, навпаки, підвищений апетит, набір ваги та перепади настрою. Крім того, людина з атиповою депресією може страждати на свинцевий параліч (вага в руках і ногах), сонливість і підвищену чутливість. Особи з таким недугом піддаються більш високому ризику серцево-судинних захворювань, що може бути пов'язано з підвищеним апетитом і потягом до вуглеводів.
Вже відомо, що генетичні фактори відіграють важливу роль у розвитку депресії загалом. Але дані щодо атипової депресії були розрізненими, що не дозволяло зробити висновки про генетичну схильність пацієнтів до цього захворювання. «А високоякісні, переконливі докази необхідні, щоб у подальшому знайти генетичні маркери такого розладу, які вказують на те, що у людини атипова депресія, а не якесь інше захворювання, включаючи інші види психічних розладів або порушення обміну речовин», — зазначила Беатриса Волель. — «У Клініці психосоматичної медицини Сеченівського університету ми часто ведемо пацієнтів з атиповою депресією і знаємо, що поставити діагноз непросто. Водночас, чим раніше це зробити, тим ефективнішою буде терапія».
Тому вчені проаналізували існуючі дослідження, що стосуються генетичних факторів, пов'язаних з атиповою депресією. Вони з'ясували, що виявлені в організмі людей з цим недугом генетичні поліморфізми, тобто варіації, пов'язані з геном переносника серотоніну, ендокринною регуляцією, імунною, а також клітинною регуляцією, зокрема, генами жирової маси та білка, асоційованого з ожирінням. Крім того, «отримані дані підтверджують, що атиповий вид великого депресивного розладу в певній мірі успадковується», — йдеться в дослідженні.
Вчені сподіваються, що завдяки цій інформації буде можливим виділити генетичні маркери, які вказують на ризик розвитку атипової депресії, що дозволить не лише ставити більш точний діагноз і призначати ефективне лікування, але й запобігати розвитку розладу.
У Сеченівському університеті вже розпочали пошук таких маркерів, сказав асистент кафедри психіатрії та психосоматики Сеченівського університету, лікар-психіатр у Клініці психосоматичної медицини Дмитро Петеліна: «Ми проводимо власне дослідження – забираємо кров у наших пацієнтів і робимо генетичні аналізи, щоб виявити взаємозв'язок конкретних генів із захворюванням. Плануємо отримати перші результати протягом кількох років».