Зволожувач повітря — джерело здоров'я чи небезпечних мікрочастинок?

Про що йдеться: які проблеми викликає низька вологість

Базовий біологічний факт про людство: Homo виникли приблизно два мільйони років тому в Африці, під час такої теплої епохи, що на півночі Гренландії росли змішані ліси, в яких бродили мастодонти, а в прибережному морі росли рифоутворюючі корали. Більш теплий світ, згідно з банальною шкільною фізикою, також є більш вологим. Тому наші предки вийшли з відмінною адаптацією до спеки та вологості, але дуже поганою — до холоду і сухості.

З тих пір ми, люди, якщо не брати до уваги мозок, не змінилися настільки сильно. Тому й сьогодні ті з нас, хто живе в сухому кліматі, з роками частіше сліпнуть від катаракти, ніж ті, хто живе у вологому кліматі. Не так давно китайські вчені встановили, що підвищення середньої відносної вологості на 1% протягом року призводить до зменшення частоти катаракти у людей на 1,4%.

Звичайно, на цьому негативні ефекти низької вологості лише починаються. Чим менше водяних парів у повітрі, тим довше там можуть залишатися віруси. Тому американські вчені з'ясували, що осінній сплеск грипу починається в середньому через 17 днів після зниження абсолютної вологості повітря (це падіння викликає зниження температури). Природно, те ж саме працює і для коронавірусу. І так, грип також не жарт: наукові дослідження показали, що ті, хто хворіє ним частіше за інших, в підсумку частіше отримують досить неприємну хворобу Альцгеймера.

Крім того, в сухому повітрі довше літають, не падаючи, мікрочастинки, які потрапляють через легені в кров і викликають інфаркти, інсульти. Перераховувати негативні ефекти низької вологості можна довго: почервоніння, свербіж і сухість шкіри, хропіння, кашель, пітливість і так далі. Але наш обсяг обмежений, тому перейдемо до справи: всі розуміють, що з усіма цими неприємностями потрібно боротися.

Особливо добре це розуміють в Україні, оскільки ми живемо в одній з двох найхолодніших країн. Від цього вологість тут, відверто кажучи, не надто хороша — як в абсолютних цифрах (абсолютна вологість = грам на кубометр повітря), так і в відносних.

Як так виходить? Ми всі неминуче провітрюємо будинки, через що холодне повітря з вулиці потрапляє всередину, де нагрівається. Навіть якщо на вулиці у нього 100%-на вологість, але температура мінус один, то в приміщенні при плюс 22 градусах відносна вологість знизиться до 23-24%. Наш вид вихідців з Африки — давніший, більш теплий, тому більш вологий, ніж сьогодні — почуває себе найкраще при 40-60%.

Вже 30% відносної вологості, з якими нас стикає влітку автомобільний кондиціонер, викликають легкі проблеми типу обвітрених губ і сухості очей. Крім цього, різко зростає ймовірність підхопити вірусну інфекцію або мікрочастинки. Менше 25% — це вже серйозна небезпека. У світі немає таких же населених холодних країн, як наша. Тому не дивно, що 44% населення України стикаються з катарактою, за зиму нас не раз температурить, і ми отримуємо всі описані вище «бонуси».

Взагалі, перераховувати проблеми від низької вологості можна довго. Наприклад, це призводить до того, що стоматологи (ті, хто взагалі про це знають, звичайно), називають проблемою сухого рота. Система підтримки зубів в організмі вимагає регулярного доступу до них слини. Але якщо у вас в роті часто сухо (що при сухому повітрі взимку по суті неминуче), нормального часу контакту зі слиною не вийде. Від цього починаються труднощі: слина не уносить частинки їжі з зубів, накопичується зубний камінь і так далі, і так далі. У молодих людей організм ще може якось компенсувати сухий рот, але з віком ця стійкість зникає.

Само собою виникає бажання якось позбутися від усього цього. «Звідки у вас чашка-испаритель в машині?» — запитуєте ви знайомого. «Дружина подарувала: піклується про моє здоров'я», — відповідає він. Ще далі ця турбота заходить в домівках. Що й логічно: якщо на вулиці пристойний мороз, там вологість 20%, як у пустелі Сахара на супутниковій карті нижче. Людям навіть митися при такій сухості психологічно некомфортно, як ми знаємо з наукових робіт.
На жаль, це один з тих випадків, коли благі наміри ведуть наш лоб до найближчої стіни.

Ультразвукова Сахара

Справа в тому, що найпростішим і технологічним способом випаровування води в приміщенні або автомобілі на сьогодні залишається ультразвук. Цей же метод має великий недолік: він, як і «генератор холодного туману», насправді не випаровує воду до водяної пари, а лише механічно розпилює дрібні краплі рідкої води в повітрі.

З точки зору зволоження це мало що змінює: слизова вашого носа все одно отримує воду. Але з точки зору складу повітря різниця велика. У воді завжди щось розчинено. Ультразвуковий випарник (який насправді не випарник, а розпилювач) вкидає в повітря воду прямо з розчиненими в ній речовинами. Потім краплі води поступово випаровуються, а розчинене в ній перетворюється на мікрочастинки.

Ті самі мікрочастинки, про які ми вже згадали, здатні потрапляти в кров через легені. Звичайно, деякі з них складаються з речовин, до певної міри розчинних у крові, — наприклад, кальцію, який часто зустрічається у водопровідній воді. На таких мікрочастинках рідше утворюються тромби. Але далеко не всі домішки у воді реально добре розчиняються всередині нас. Та й при потраплянні на слизові дихальних шляхів вони викликають неминуче подразнення.

Не слід забувати і про недавні дослідження, які показують, що аерозолі з ультразвукових зволожувачів повітря містять важкі метали. Причому метали в даному випадку розуміються розширено — крім свинцю (до речі, його вдихання призводить до зниження когнітивних здібностей і зростання агресивності) це ще й більш токс