В НИУ ВШЕ запрацював центр досліджень інтелекту та когнітивного добробуту.

У НІУ ВШЕ починає свою роботу Центр досліджень інтелекту та когнітивного благополуччя. Нове підрозділ у складі Інституту когнітивних нейронаук покликане стати флагманом у сфері досліджень когнітивних функцій людини. Серед пріоритетних наукових напрямків — механізми формування у людини когнітивного резерву (захисної системи, що запобігає та уповільнює негативні процеси при старінні та патологиях мозку), вивчення нейрокогнітивних основ інтелектуальної ефективності, психогенетичні дослідження.

Директором центру став професор Юрій Штырóв, провідний науковий співробітник та науковий керівник Інституту когнітивних нейронаук, PhD, визнаний світовий експерт у галузі нейробіології та когнітивної науки, автор понад 150 статей у провідних міжнародних журналах. Юрій Штыров з 2013 року проводить дослідження в НІУ ВШЕ, має багаторічний досвід роботи в закордонних університетах і наукових центрах, зокрема у Фінляндії, Великій Британії, Швеції, Австралії та Данії.

«Ми вже багато років успішно займаємося дослідженнями, що охоплюють різні аспекти мовних функцій мозку, зокрема билингвізму. Але масштаб нашої роботи з кожним роком зростає. Зараз ми ставимо перед собою все більш амбіційні цілі: вивчення функціонування когнітивних механізмів як у нормі, так і при їх деградації, патологіях і старінні, а також розробку методів боротьби з цими процесами. Крім того, ми досліджуємо взаємодію генетичних, середовищних і поведінкових факторів, що впливають на інтелектуальні функції, шукаємо нові підходи до поліпшення процесів навчання», — розповідає Юрій Штырóв.

Дослідники центру зосередяться на п'яти ключових напрямках. Психогенетика, або поведінкова генетика, вперше з'явиться в НІУ ВШЕ як окрема наукова область. Дослідження в цій сфері будуть присвячені вивченню генетично-середовищних процесів, пов'язаних з когнітивними функціями, психологічним благополуччям і освітою. Очолить роботу в цьому напрямку провідний міжнародний спеціаліст у галузі генетики та психології Юлія Ковас, почесний професор Голдсмітс-коледжу Лондонського університету.

Група під керівництвом кандидата психологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту когнітивних нейронаук і Санкт-Петербурзького державного університету Ольги Щербакової займеться вивченням психологічних основ інтелектуальної успішності. Серед важливих тем досліджень — специфіка роботи понятійного мислення, а також когнітивної архітектури читання і процесів розуміння, які зазнають суттєвих трансформацій у цифрову епоху. Дослідження в цій області допоможуть забезпечити формування ефективних когнітивних навичок, що лежать в основі інтелектуального прогресу, а також критично важливі для поліпшення системи освіти.

Третє напрямок, присвячене билингвізму та формуванню когнітивного резерву, очолить Джубін Абуталебі, професор міланського Університету Віта-Салюте Сан-Раффаеле. Група займеться вивченням процесів старіння та збереження когнітивного благополуччя, що особливо актуально в світлі зростаючої тривалості життя та поступового старіння населення. Розуміння механізмів, здатних уповільнити прояв вікових змін мозкової діяльності, в перспективі дозволить продовжити період здорового, інтелектуально активного життя людини, а також знизити навантаження на системи охорони здоров'я та соціального забезпечення.

Група під керівництвом провідного наукового співробітника Інституту когнітивних нейронаук Андрія Мячикова буде вивчати роль сенсорних і моторних систем у складних когнітивних процесах, таких як розуміння слів конкретної та абстрактної семантики, розуміння ідеї числа та розумове оперування числовою інформацією, взаємодію між категоріями мови та загальними структурами свідомості в цілому.

І нарешті, ще одну групу очолить директор нового центру Юрій Штырóв. Під його керівництвом дослідники займуться вивченням механізмів пам'яті та навчання з використанням сучасних методів нейростимуляції та нейровізуалізації. Знання про те, як можна впливати на мозок, щоб допомогти людині засвоїти інформацію, запам'ятати новий лексикон, вивчити щось, потенційно можуть бути затребувані не лише в освітніх практиках, але й у клінічній роботі з розладами мовного розвитку та втратою когнітивних або психічних функцій внаслідок травм і хвороб. Крім того, серед запланованих до вивчення порушень розвитку — розлади аутичного спектра (РАС) та особливості сприйняття і соціальної взаємодії у людей з РАС.

«В цілому в рамках нового центру ми займаємося дослідженням як інтелектуальних, так і комунікативних функцій мозку та особливостями репрезентації інформації в свідомості. Усі ці аспекти йдуть в ногу з світовими науковими трендами, і нам вдалося зібрати команду з найкращих спеціалістів у цих областях, — зазначив Юрій Штырóв. — Ми плануємо продовжувати тісну співпрацю з різними лабораторіями Вишки та інших російських наукових центрів, з міжнародними дослідницькими організаціями, а також працювати над реалізацією масштабних національних проектів, у тому числі спрямованих на вивчення факторів когнітивного старіння та збереження когнітивного благополуччя в Україні».