Новий штам пташиного грипу вразив американських котів.

Коти, які живуть на фермах, можуть контактувати з птахами, поїдати їх туші або заражене кормове сировину: навесні 2024 року в одному з сільських господарств Південної Дакоти (США) за короткий термін від високопатогенного штаму пташиного грипу H5N1 загинуло 10 котів.

Окрім респіраторних проблем, у тварин спостерігалися судоми та втрата координації. Подібні симптоми також відзначали у таких диких ссавців, як лисиці та норки. Це дає підстави вважати, що вірус продовжує адаптуватися до ссавців. Результати нового дослідження опубліковані в журналі Taylor and Francis.

Патологоанатомічний аналіз тканин мозку та легень двох котів з Південної Дакоти виявив високу концентрацію вірусу в мозку та мінімальну в легких, проте найбільше патоген вразив центральну нервову систему. Це, на думку авторів наукової роботи, свідчить про його виражену нейротропність — здатність інфікувати та руйнувати клітини мозку.

Міжнародна дослідницька група на чолі з Сурешем Кучипуді (Suresh V. Kuchipudi) з Піттсбурзького університету (США) проаналізувала геном вірусу, виділеного у двох загиблих на птахофермі котів, і порівняла його з варіантом, раніше виявленим на найближчій молочній фермі у великої рогатої худоби, а також зі штамами, виділеними у домашніх котів в інших регіонах.

Результати виявили ряд унікальних мутацій. Зокрема, зміни, виявлені в білку гемагглютинині (HA) — T143A — можуть зробити патоген більш заразним і адаптованим до інших господарів, а також дозволити йому «вислизати» від імунної відповіді. Ще дві мутації — F314L і L342Q — були знайдені в білку PA (полімеразі), що бере участь у зборі вірусного генетичного матеріалу (що може вплинути на вірулентність штаму).

Мутації, очевидно, виникли всередині організму заражених котів, а не передалися безпосередньо від птахів або інших тварин. Це важливо, оскільки коти мають два рецептори, з якими легко зв'язуються вірус пташиного грипу та вірус сезонного грипу. Таке «подвійне» зараження може призвести до мутації та подальшої передачі вірусу пташиного грипу від домашніх улюбленців до людей.

Вірусологи Анджела Расмуссен (Angela Rasmussen) з Університету Саскачевана (Канада) та Тейс Кюйкен (Thijs Kuiken) з Університету імені Еразма Роттердамського (Нідерланди), які не брали участі в дослідженні, також відзначили, що у заражених котів розвиваються системні інфекції, а сам вірус передається як через дихальні шляхи, так і через травний тракт, створюючи безліч шляхів зараження.

Хоча наразі немає жодних доказів передачі інфекції від котів людям, побутові контакти з зараженими улюбленцями, особливо на птахофермах, потенційно можуть призвести до розповсюдження патогена в людській популяції.

Спалахи пташиного грипу охоплюють безліч країн, залучаючи все ширший спектр видів — від морських ссавців до наземних хижаків і домашніх тварин. Накопичення вірусу в природі підвищує шанси на появу випадкових генетичних комбінацій, здатних призвести до нової пандемії. Подібні стрибки в історії людства вже траплялися — обмін ділянками геному пташиного та сезонного грипу породив пандемії 1918 та 2009 років.

Вчені попередили, що для утримання ситуації під контролем необхідний постійний моніторинг за генетичними мутаціями вірусу H5N1 та контроль за здоров'ям домашніх і диких тварин. До того ж, результати раніше опублікованого дослідження показали, що з часом вірус пташиного грипу швидше адаптується і успішно перетинає міжвидовий бар'єр.