Антибактеріальне та звичайне мило: в ПНІПУ спростували міфи про миття рук.
Міф 1. Краще мити руки гарячою водою, так загине більше бактерій
«На думку ВООЗ, тепла вода з милом видаляє бактерії та забруднення з рук ефективніше, ніж холодна. Оптимальна температура для миття рук — 37 °С. Занадто гарячу воду не слід використовувати — вона «змиє» з шкіри захисний жировий шар. Крім того, її температура не така висока, щоб знищити бактерії», — розповідає Анна Портнова, кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії та біотехнології ПНІПУ.
Анастасія Зоріна, кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії та біотехнології ПНІПУ, додає, що звичайне мило змиває з рук більше 90 відсотків бактерій. А температура, при якій починають гинути мікроби, починається з 75 ⁰С. Такий градус може завдати шкоди рукам. Тож усе залежить від особистих уподобань: кому яка вода більш комфортна. Очевидно, що і холодною, і занадто гарячою руки мити неприємно. Тому тепла вода є більш бажаною.
Міф 2. Антисептик справляється з забрудненнями так само добре, як і мило
«Окрім бактерій, на руках може бути досить багато забруднень іншої природи. Санітайзер бореться з бактеріями, але не змиває різні забруднення, такі як харчові жири, наприклад. Тому для боротьби з ними виключати миття рук не слід. Що стосується ефективності антисептика, то, звичайно, завжди є якийсь відсоток бактерій, нехай і не великий, який виживе після обробки протимікробним засобом», — зазначає Анастасія Зоріна.
«На відміну від антисептика, мило не лише дезінфікує, але й видаляє забруднення з поверхні шкіри рук. Тому в більшості випадків краще мити руки саме з милом. Воно і вода є більш ефективними, ніж дезінфікуючі засоби, для видалення певних видів мікробів, таких як Cryptosporidium (мікроорганізм з фекалій, який викликає діарею, спазми в животі, нудоту і потенційно може призвести до летального результату) та Clostridioides difficile (небезпечні тим, що можуть викликати псевдомембранозний коліт — тяжке інфекційне захворювання прямої кишки, яке виникає через знищення мікрофлори під час прийому антибіотиків), а також хімікатів», — говорить Анна Портнова.
Міф 3. Антибактеріальне мило краще звичайного
«Головне, чим відрізняється антибактеріальне мило від звичайного, — склад. У ньому є речовини, які здатні знищувати мікроби. У звичайному милі таких немає. У більшості випадків у якості діючого компонента в антисептичне мило додається триклозан. Він відомий приблизно з 1970 років. І дійсно стримує розмноження і ріст бактерій», — розповідає Анна Портнова.
«Триклозан — це синтетичний антибактеріальний агент широкого спектра дії. Він вбиває більше 99,9 відсотка бактерій, однак при митті рук його дія короткочасна, тому таке мило по суті мало чим відрізняється від звичайного. Причому засіб видаляє і корисні бактерії», — додає Анастасія Зоріна.
Дезінфікуюче мило може не впоратися з вірусами, оскільки ті мають підвищену стійкість, на відміну від бактерій. Зате воно, як і будь-яке інше, може їх просто змити. Тому не обов'язково мити руки антибактеріальним засобом, достатньо використовувати звичайне. Вибір, яким саме милом користуватися — антибактеріальним чи звичайним, залишається за споживачем. З основним завданням видалення чужорідної мікрофлори з рук впорається будь-яке з них, вважає Анна Портнова.
Міф 4. Якщо рідке мило не очищає до «скрипу», то воно гірше
«Ні, відсутність такого ефекту у рідкого мила не означає, що воно гірше. Тверде мило містить компоненти, які ефективно розчиняють забруднення різного характеру, відмиваючи шкіру до «скрипу». Після рідкого мила залишається відчуття мильності або плівки на шкірі, це зумовлено наявністю зволожуючих компонентів», — розповідає Анастасія Зоріна.
При цьому головне призначення мила — очищення шкіри від забруднень і мікробів, з цією функцією обидва види справляються однаково добре. Тому вибір між рідким і твердим милом залежить від індивідуальних уподобань і потреб користувача. Наприклад, рідке мило зручніше у використанні, оскільки для нього не потрібна мильниця, а тверде може бути вигідніше з точки зору економії.
Як підібрати хороше мило з доглядовим ефектом? Для очищення в ньому повинні використовуватися поверхнево-активні речовини, розчинні солі на основі амонію чи калію, тваринні жири, натуральні олії (оливкова, пальмова, конопляна або макова). А для зволоження — алое вера, гліцерин, натуральні олії, масло ши, вівсянка, вітаміни Е і В5, гіалуронова кислота, пантенол.
До речі, господарське мило також очищає шкіру до «скрипу», але його все ж краще використовувати лише для прання. Деякі виробники підсилюють у ньому концентрацію їдкого натрію, щоб краще відмивало плями з одягу. Такий продукт може завдати хімічний опік або спровокувати алергію.
Міф 5. Якщо мило очищає, в ньому не можуть жити мікроби
Чисто теоретично бактерії можуть жити скрізь, розмірковує Анастасія Зоріна. Мало ймовірно зустріти живих мікробів у товщі твердого мила, оскільки там немає кисню та води. У товщі твердого мила можуть бути лише спори, які при потраплянні в сприятливе середовище почнуть розвиватися. Якщо шматочок довго лежить неторканим, то на його поверхні можуть розвиватися колонії при достатній зволоженості. Але така ситуація малоймовірна, оскільки або милом користуються регулярно, і бактерії щоразу змиваються з поверхні, або, якщо милом давно не користувалися, його поверхня просто засохне разом із можливими бактеріями.
А от у товщі рідкого мила мікроорганізми цілком можуть присутніми. Якщо всередині його завелися мікроби, для яких це середовище є цілком прийнятним для життя, то це стане помітно. Мило помутніє, буде «комкуватися», просто зіпсується.