Темні комети — новий клас небесних тіл у Сонячній системі, який довелося ввести після численних озадачуючих спостережень останніх років. Все почалося в 2016 році, коли астрономи звернули увагу на один на вигляд звичайний поблизу Землі астероїд під назвою 2003 RM.
Він в основному рухається між Марсом і Юпітером, але регулярно опиняється неподалік — за космічними мірками — від орбіти Землі. З моменту відкриття в 2003 році цей астероїд спостерігали сотні разів, ретельно вивчали його орбіту і при цьому не бачили ні коми, ні, тим більше, хвоста. Раптом у 2016 році з'ясувалося, що астероїд раптово сильно відхилився від розрахункової траєкторії — отримав несподіване прискорення.
Переконливих доказів на користь його можливого зіткнення з іншим тілом не знайшлося: астероїд, принаймні, прискорився в «малонаселеному» місці. Існує ще так званий ефект Ярковського — дуже слабка реактивна тяга за рахунок теплового випромінювання з поверхні небесного тіла під дією Сонця, але прискорення 2003 RM було занадто великим для такого пояснення. Отже, залишився лише один варіант — реактивна тяга від раптового викиду газів. Виходить, астероїд проявив кометну активність.
До речі, те ж саме сталося з відомим міжзоряним об'єктом Оумуамуа в 2017 році: він виглядав як довгий кам'яний уламок без будь-яких натяків на навколишній газ чи пил, але також раптово під час свого відльоту від нас опинився набагато далі, ніж розрахували астрономи.
Потім у Сонячній системі помітили шість нових таких випадків, а нещодавно команда астрофізиків із США, Італії та Німеччини повідомила ще про сім. У підсумку — 14 так званих темних комет (Оумуамуа не в рахунок, він не належить Сонячній системі).
В статті для журналу Proceedings of the National Academy of Sciences вчені розповіли, що їх нові спостереження дозволяють розрізнити дві популяції таких об'єктів: «зовнішні», більші темні комети на досить витягнутих орбітах, і «внутрішні», які розташовані не далі Марса, у розмірах значно менші та займають дуже округлі орбіти.
Дослідники підкреслили, що «астероїди, які хочуть бути кометами» цікаві з точки зору питання про походження життя на Землі: ці небесні тіла могли доставити на нашу планету всі необхідні для цього речовини.
Раніше астрономи висловлювали припущення, що темні комети колись були справжніми, повноцінними кометами, з часом зруйнувалися та «висохли», але певна кількість летючих речовин у них все ж залишилося і час від часу дає про себе знати.