Астрономи збільшили ймовірність виявлення життя в системі TRAPPIST-1.

Червоні карлики, за підрахунками астрономів, складають більше 70% усіх зірок у Чумацькому Шляху та абсолютну більшість в цілому у Всесвіті. У цих маломасивних, тьмяних і не надто гарячих світил є одна вагома перевага: вони дуже довго "живуть", тобто "спалюють" термоядерне паливо у своїх ядрах.

Цей процес, можливо, може тривати навіть значно довше, ніж існує сама Всесвіт. Для порівняння, такі важкі зірки, як знамените Бетельгейзе (маса як мінімум 16 Сонць), "перегорають" всього за 10-15 мільйонів років і вибухають як наднові.

Правда, незважаючи на свою, здавалося б, млявість і повільність, червоні карлики час від часу виробляють такі спалахи, у порівнянні з якими сонячні виглядають безпечними. Багатьох учених це привело до невтішного висновку про неможливість життя на планетах у таких зірок: на думку дослідників, радіація червоних карликів швидко висушує все живе і, в більшості випадків, не дозволяє зберігатися навіть умовам для можливого життя — повністю випаровуючи поверхневу воду.

Нещодавно дослідники з Вашингтонського університету (США) дійшли висновку, що це не зовсім так. Більше того, у статті для журналу Nature Communications вчені зазначили, що наразі не можна виключати існування придатної для життя атмосфери на деяких відомих науці кам'янистих планетах поблизу червоних карликів. Зокрема, у системі TRAPPIST-1, що знаходиться на відстані 40 світлових років від нас.

Ця система прославилася тим, що в ній спостерігається ціла розсип близьких за розміром твердих землеподібних світів практично на кругових орбітах. Причому три з них розташовані в так званій зоні Златовласки — на ідеальній відстані від зірки, де не надто спекотно і не надто холодно, а якраз так, як потрібно для існування води в рідкому стані.

Американські астрономи вирішили для прикладу порівняти ситуацію на двох планетах у цій системі: найближчій до зірки TRAPPIST-1b і четвертій за віддаленістю TRAPPIST-1e. Обидві в багато разів ближчі до свого сонця, ніж Меркурій до нашої зірки. Але саме це сонце — червоний карлик, який трохи більший за Юпітер. У такій ситуації TRAPPIST-1e виявляється якраз у зоні потенційної придатності для життя.

На основі всіх своїх даних про ці світи вчені змоделювали процес їх еволюції. До слова, ця система існує, за оцінками, вже 7,6 мільярда років, тобто на три мільярди років старша за Сонячну. Моделювання показало, що для TRAPPIST-1b в цілому все дійсно плачевно, як і показують спостереження телескопа "Джеймс Вебб". Але у четвертої планети є великі шанси стати другою Землею.

За розрахунками астрономів, з поверхні TRAPPIST-1e волога також повинна була швидко випаровуватися ще на ранніх етапах. Але величезна кількість води могла утворюватися в мантії планети, потім виходити назовні і створювати цілком стабільну атмосферу.

Як підкреслили вчені, розглядати найближчі до червоних карликів екзопланети значно легше, ніж світи більш віддалені, тому наразі немає точних даних спостережень про наявність або відсутність у TRAPPIST-1e умов, придатних для життя, але саме це і цікаво. Додамо, що обнадійливі землеподібні планети спостерігають і поблизу інших червоних карликів. Один з найвідоміших прикладів — система найближчої до Сонця зірки Проксима Центавра.