Астрономи спостерігали, як надмасивна чорна діра поетапно поглинає зірки.
У 2019 році астрономи спостерігали зірку, яка підійшла занадто близько до центральної надмасивної чорної діри далекої галактики та була розтягнута і розірвана її гравітацією — цей процес називають спагетіфікацією. Рештки зірки потім утворили акреційний диск навколо чорної діри.
Відкриття, стаття про яке прийнята до публікації в журналі Nature та опублікована на сервері препринтів arXiv.org, науковці зробили за допомогою рентгенівської обсерваторії «Чандра», космічного телескопа «Хаббл» та інших астрономічних інструментів. Раніше дослідники задокументували безліч випадків, коли об'єкт, наблизившись до надмасивної чорної діри, розривався на частини, викликаючи спалах світла — так зване подія припливного руйнування.
З використанням даних, отриманих «Хабблом», міжнародна група астрономів виявила, що акреційний диск збільшився в розмірах. Це означає, що рештки зруйнованої зірки утворили навколо чорної діри розширювальний диск з зоряного матеріалу. Таким чином, об'єкт на орбіті навколо «космічного монстра» (інша зірка або інший компактний об'єкт) періодично проходить через цей диск, викликаючи спалахи рентгенівських променів, які спостерігаються «Чандрою».
Раніше вважалося, що спалахи можуть виникати через об'єкти, які перетинають акреційні диски надмасивних чорних дір, однак прямих доказів цієї зв'язку не було. Результати нового дослідження надали перше переконливе підтвердження цієї гіпотези.
Дослідники зазначили, що спалахи, зафіксовані «Чандрою», відбувалися раз на 48 годин. Це відповідає періоду орбіти об'єкта, що взаємодіє з акреційним диском. Результати наукової роботи показали, що після руйнування зірки та формування акреційного диска взаємодія чорної діри з об'єктом на орбіті призвела до регулярних рентгенівських спалахів.
Відкриття дозволяє астрономам краще зрозуміти природу спостережуваних явищ. Результати подальших досліджень допоможуть розгадати механізми акреції навколо надмасивних чорних дір та їх вплив на еволюцію галактик.