Астрономи дізналися, в яких умовах формувалися давні метеорити.

Такі екстремальні умови в ранній Сонячній системі, як плавлення та подальша акреція пилових частинок при температурах близько 1727 °C, призвели до формування хондр — кулястих крапель затверділого розплавленого силікатного матеріалу. Ці округлі утворення розміром приблизно 0,5-1 міліметр потім з'єднувалися і формували астероїди.

При цьому основним будівельним елементом хондритів вважаються хондрули — крихітні округлі частинки, що сформувалися з розплавленого матеріалу в протопланетному диску. Оскільки в них представлені елементи, що відповідають хімічному складу фотосфери Сонця, ці давні метеорити допомагають вченим більше дізнатися про процеси зародження планет. Наприклад, раніше Naked Science розповідав про метеорит, який відколовся від давньої протопланети, старшої за Землю.

Увагу астрономів також привертає дивна форма і внутрішні тріщини цих небесних тіл. Традиційно їх пояснювали зіткненнями з іншими об'єктами на високих швидкостях, однак результати нового дослідження, представленого в журналі Earth and Planetary Science Letters, показали, що для формування хондритів високоенергетичні зіткнення не потрібні.

Команда вчених під керівництвом Ентоні Серета (Anthony Seret) та Гая Лібуреля (Guy Libourel) з Обсерваторії Лазурного берега (Франція) з'ясувала, що повільне «дозрівання» хондритів могло відбуватися при помірних температурах в умовах низької турбулентності, що суттєво змінює сучасні уявлення про формування планет.

Застосувавши комп'ютерне моделювання, вчені продемонстрували, що деформація хондр і виникнення тріщин спостерігалися при низьких швидкостях зіткнень і температурі близько 727 °C. Більше того, тріщини (навіть всередині однієї хондри) виникали і при ще нижчих температурах в амплітуді теплового розширення при нагріванні та стисненні при охолодженні між аморфними та кристалічними компонентами. Зовнішній удар при цьому не вимагався.

Дослідники дійшли висновку, що перший механізм — пластична деформація при високих температурах — характерний для формування звичайних хондритів (містять до 90 відсотків хондр), а другий — спонтанне виникнення тріщин при охолодженні — притаманний вуглецевим хондритам (в них частка хондр коливається від 20 до 50 відсотків).

Це означає, що звичайні хондриті утворилися шляхом злиття безлічі ще пластичних хондр, у той час як вуглецеві хондриті виникали при нижчих температурах, коли хондри ставали крихкими, тріскалися самі по собі і не встигали з'єднатися. Автори наукової роботи зазначили, що в описаних ними умовах могли формуватися не лише метеорити, а й інші кам'янисті об'єкти ранньої Сонячної системи.

Отримані результати пропонують новий погляд на формування хондритів, доповнюючи існуючі уявлення, які ґрунтуються переважно на хімічному аналізі. Відкриття також підтверджує раніше висловлені припущення про формування давніх небесних тіл в менш турбулентних умовах.