Біологи перевірили, чи дійсно швидкість думки перевищує швидкість світла.

Дослідження, присвячені мисленню та іншим когнітивним процесам, стали предметом численних сучасних наукових робіт. За даними одного з них, фізична активність допомагає мислити більш креативно. Інше дослідження показало, що люди насправді не вміють мріяти.

Фахівці з Каліфорнійського технологічного інституту в США перевірили популярне твердження про те, що людина мислить швидше, ніж поширюється світло. Результати дослідження, яке, за словами вчених, пояснює «повільність буття», опублікував науковий журнал Neuron.

Автори роботи, спираючись на теорію інформації та існуючі статті про поведінку, виміряли, наскільки швидко мозок людини обробляє інформацію під час читання, письма, проходження відеоігор і збору кубика Рубіка. Виявилося, що в середньому люди мислять зі швидкістю 10 біт за секунду, тоді як навіть швидкість повільного інтернету, що не дозволяє дивитися відео низької якості, становить 100 мегабіт (тобто понад 100 мільйонів біт) за секунду.

«Це надзвичайно мале число. Кожного моменту ми витягуємо лише 10 біт з трильйона біт, які сприймаються нашими органами чуття, і використовуємо ці 10 біт для сприйняття світу та ухвалення рішень», — пояснили автори дослідження.

Виходячи з отриманих даних, вчені зробили припущення, чому мозок обробляє лише одну думку за раз, тоді як сенсорні системи здатні працювати з кількома потоками інформації паралельно. Те, що, наприклад, шахіст, плануючи подальші ходи, не може розглядати кілька тактик одночасно, може бути пов'язано з еволюційною логікою мозку.

Згідно з попередніми дослідженнями, перші істоти з нервовою системою використовували мозок переважно для пошуку їжі та порятунку від хижаків. Автори нової статті пояснили:

«Наші предки обрали екологічну нішу, де світ розвивається досить повільно, щоб забезпечити можливість виживання. Насправді 10 біт за секунду потрібні лише в найгірших ситуаціях, і більшу частину часу наше середовище змінюється набагато повільніше».

Дослідження не лише перевірило популярне переконання, але й поставило під сумнів ефективність інтерфейсів «мозок — комп'ютер». Передбачалося, що такі проекти дозволять людям спілкуватися швидше, ніж під час звичайної розмови або листування. Тим не менш, отримані дані показують, що у мозку швидкість обробки інформації залишалася б на колишньому рівні — 10 біт за секунду.