Експеримент підтвердив, що для вирішення цієї проблеми потрібно "переспати" з нею.

З попередніх досліджень відомо, що фаза швидкого сну, або REM-фаза, стимулює здатність знаходити нестандартні рішення завдяки зміцненню зв'язків між розрізненими спогадами. Ця стадія, що супроводжується швидким рухом очей і підвищеною активністю мозку, може допомагати інтегрувати та по-новому структурувати наявну інформацію.

Група психологів з Університету штату Техас (США) вирішила експериментально перевірити, чи зможуть учасники впоратися із завданнями, які не вдалося вирішити одразу, після короткого денного сну.

Для дослідження було залучено 58 добровольців віком від 18 до 29 років, студентів того ж університету. За участь їх нагородили грошима або заліком з предмету. Учасників випадковим чином розподілили на дві групи: сну та неспання.

Перед експериментом у всіх учасників за допомогою спеціалізованої анкети оцінили тривалість і якість сну попередньої ночі, щоб забезпечити однорідність за цим фактором. Добровольці з групи сну додатково заповнили опитувальник Pittsburgh Sleep Quality Index, що характеризує сон за останній місяць.

На першому етапі на екрані комп'ютера демонстрували вісім завдань, по одному за раз. Приклад: «Як садівнику висадити чотири дерева на рівній відстані одне від одного?» Учасникам давали три хвилини, щоб обдумати рішення та записати його на аркуші паперу. Потім на екрані на хвилину з'являвся правильний відповідь, який просили запам'ятати. Для переходу далі потрібно було натиснути на клавіатурі «пробіл».

Після показу перших восьми завдань слідував п'ятихвилинний перерву, після чого починався другий етап. Учасникам представили вісім інших запитань, структурно схожих на попередні. Приклад: «Як розташувати шість сірників, щоб вони утворили чотири рівносторонні трикутники?» На спробу виконати кожне завдання знову давали три хвилини, але правильний відповідь на екран тепер не виводили.

Далі добровольців з групи відпочинку відпустили з лабораторії на двогодинний відпочинок, під час якого просили не спати і не вживати алкоголь чи інші психоактивні речовини. Учасники групи сну в цей час спали в темному і тихому приміщенні лабораторії. Їхню мозкову активність відстежували за допомогою електроенцефалографії.

Після перерви учасники обох груп повернулися до завдань і спробували вирішити ті, з якими раніше не впоралися. Також їм запропонували пройти тест на перевірку запам'ятовування способів вирішення, які показували на першому етапі. Додатково учасників попросили оцінити схожість першої та другої серій завдань.

В результаті дослідники встановили, що учасники з групи сну впоралися з набагато більшою кількістю завдань, ніж учасники, які не спали. Успіх не був пов'язаний з різним рівнем здібностей у людей, оскільки до двогодинної перерви результативність груп не відрізнялася. Також психологи не виявили значних відмінностей між групами в запам'ятовуванні показаних рішень.

Цікаво, що спавші добровольці вище оцінили схожість між першою і другою серіями завдань. З цього можна зробити висновок, що сон допоміг розпізнати приховану взаємозв'язок завдань, яку учасники відразу не помітили. Нарешті, дослідники виявили позитивну кореляцію між кількістю вирішених завдань і тривалістю REM-фази у спавших.

Таким чином, експеримент показав, що процеси в мозку під час сну здатні покращити розуміння проблеми, що стоїть перед людиною. В результаті це може допомогти вирішити її після пробудження, пояснив в коментарі для Psypost один з дослідників. Стаття про наукову роботу вийшла в Journal of Sleep Research.