euro-pravda.org.ua

Експеримент підтвердив «дегуманізуючий» вплив лікарняних сорочок на пацієнтів.

Деякі клініки вимагають, щоб пацієнти, які поступають до стаціонару, носили спеціальний лікарняний одяг, наприклад, сорочки або халати з зав'язками. Це правило пояснюється заходами інфекційного контролю. Спостереження показали, що така зміна одягу може негативно впливати на психологічний стан людей, викликаючи відчуття вразливості, безправності та неповноцінності. Нещодавно новозеландські вчені експериментально підтвердили негативний вплив лікарняного одягу.
Эксперимент показал, что больничные рубашки оказывают «расчеловечивающее» влияние на пациентов.

Статтю про дослідження психологів з Оклендського університету (Нова Зеландія) опублікував журнал JAMA Network Open. Для експерименту, який організували в клініці при університеті, зібрали групу з 74 добровольців. Їм запропонували взяти участь в імітації процедури госпіталізації та пройти стандартне співбесіду з медиками, як це зазвичай буває, коли людина потрапляє до лікарні.

Попередньо учасників випадковим чином розділили: половині дозволили залишитися у власному одязі, а інших попросили переодягнутися в лікарняні сорочки у вигляді халатів-кімоно з зав'язками збоку. Випробуваним і медикам-інтернам, які з ними спілкувалися, не повідомили про мету експерименту. Стажерам також сказали, що пацієнти переодягнулися за власним бажанням.

Далі, за допомогою запису інтерв'ю та спеціальної програми, мова людей була проаналізована на предмет загальної кількості слів та їх емоційного забарвлення. Додатково учасники заповнили складений авторами опитувальник Dehumanisation Experiences Questionnaire для оцінки почуттів під час консультації. Негативні враження дослідники об'єднали під терміном «дегуманізуючий (расчеловечиваючий) досвід».

В результаті з'ясувалося, що ті, хто надів лікарняні сорочки, менше говорили під час інтерв'ю: в середньому вони вимовляли 252 слова в порівнянні з 330 словами у тих, хто залишився у своєму одязі. Також переодягнені значно негативніше характеризували свої переживання. Описуючи емоції, люди зазначали, що відчували незручність, вразливість і невпевненість. Деякі відзначали, що через лікарняний одяг відчували дисбаланс у силі та владі між собою та лікарем.

На думку новозеландських психологів, результати експерименту підтвердили правильність підходу, при якому пацієнтам клінік дозволяють залишатися у власному одязі, а переодягатися в лікарняну сорочку просять лише тоді, коли це строго необхідно, наприклад, перед хірургічною операцією. Зазначимо, що така практика поширена і в російських лікарнях.

Також дослідники закликали розробляти одяг для госпіталізації таким чином, щоб вона була комфортною, не викликала збентеження у пацієнтів і не порушувала їх гідність.