Фізики зробили крок до розуміння фундаментальних властивостей матерії.

Результати роботи опубліковані у журналі «Листи в ЕЧАЯ». У останні десятиліття було запропоновано безліч методів та підходів для вимірювання електричного дипольного моменту дейтрона, проте створення ефективної експериментальної установки залишалося складним завданням. Автори роботи зосередилися на модернізації магнітооптичної структури нуклотрона, щоб створити умови для точного вимірювання ЕДМ дейтрона. У рамках своєї теоретичної роботи вони вирішили чотири ключові проблеми.

По-перше, вони реалізували концепцію «квазізамороженого» спіна в оптиці прискорювача. По-друге, збільшили довжину прямих проміжків між арками. По-третє, забезпечили нульову дисперсію на прямих ділянках. По-четверте, вирішили задачу збереження довжини кільця прискорювача з урахуванням розміщення обладнання.

Для досягнення цих цілей дослідники запропонували використовувати електростатичні дефлектори з від'ємною кривизною, що дозволяє зберігати напрямок спіна вздовж імпульсу по всьому кільцю.

В результаті роботи була розроблена магнітооптична структура з суперперіодичністю N = 8, яка дозволяє значно покращити умови для вимірювання електричного дипольного моменту дейтрона. Автори також розглянули можливість переходу до суперперіодичності N = 16, що ще більше наблизить властивості структури до «замороженої» структури, зменшуючи кут повороту пучка на кожній арці.

Юрій Сенічев, професор кафедри фундаментальних взаємодій та космології МФТІ, провідний науковий співробітник ІЯІ РАН, зазначив: «Наша робота може відкрити нові можливості для дослідження електричного дипольного моменту легких ядер, що може призвести до значних проривів у розумінні фундаментальних властивостей матерії».

Розроблена структура може бути використана не лише для вимірювання електричного дипольного моменту дейтрона, але й для дослідження електричного дипольного моменту протона, що робить її універсальним інструментом для майбутніх експериментів у сфері ядерної фізики. Ці дослідження можуть допомогти в пошуку нових фізичних явищ і поглибленні нашого розуміння взаємодій на субатомному рівні. Робота підтримана Російським науковим фондом.

_{Опубліковано за підтримки гранта Міноборони Росії в рамках федерального проекту «Популяризація науки і технологій» № 075-15-2024-571.}