euro-pravda.org.ua

FM-системи допоможуть поліпшити слух і мову дітям з аутизмом.

Діти з розладами аутистичного спектра часто стикаються з труднощами у сприйнятті мови, особливо в галасливому середовищі. Ці проблеми, ймовірно, пов'язані з порушеннями центральної слухової обробки. FM-системи, які покращують співвідношення сигнал/шум, можуть допомогти в покращенні слухорозмовного сприйняття у таких дітей. До такого висновку дійшли науковці МГППУ.
FM-системы способствуют улучшению слуха и речи у детей с аутизмом.

Дослідники МГППУ вивчили вплив FM-систем на слухоречеве сприйняття дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) в умовах шуму та оцінили можливості їх використання в освітньому середовищі. Над експериментом працювали Уляна Мамохіна, завідувачка Лабораторії комплексного дослідження мови у дітей з аутизмом та іншими порушеннями розвитку МГППУ, а також наукові співробітники підрозділу: Кирило Фадєєв, Дзерасса Гояєва, Анна Ілюнцева, Тетяна Овсяннікова, Тетяна Обухова, Ксенія Салімова, Анна Ритікова та Денис Давидов. Результати дослідження опубліковані у науковому журналі «Клінічна та спеціальна психологія».

Раніше Кирило Фадєєв з колегами вже з'ясували, що труднощі сприйняття мови в шумних умовах у дітей з РАС не залежать від рівня їхніх когнітивних здібностей і пов'язані як з низькою стійкістю до перешкод, так і зі слабкими можливостями тимчасової інтеграції фонем у слова.

Новий експеримент проводився в два етапи. Спочатку вчені оцінювали розпізнавання мови в умовах шуму з використанням FM-систем та без них, для цього використовували тест «Слова в шумі» і завдання «Повторення речень». В експерименті брали участь 14 дітей з РАС та 14 типово розвиваючих ровесників. На другому етапі дослідники МГППУ вивчили використання FM-систем у реальних умовах шкільного навчання у 10 учнів початкової школи для дітей з аутизмом. Зміни слухових здібностей оцінювалися за допомогою шкали L.I.F.E.-R. (The Listening Inventories for Education–Revised).

За результатами експерименту вчені з'ясували, що діти з РАС розпізнавали значно менше слів у шумних умовах, ніж їх типово розвиваючі ровесники. Використання FM-систем покращило показники дітей з РАС у завданні «Повторення речень» з 58,3 до 76,9 відсотків. На другому етапі у більшості учасників були зареєстровані мінімальні зміни в оцінках слухових здібностей. Однак у кількох учнів показники покращилися на 8–13 балів, що відображає індивідуальну варіативність ефекту від використання FM-систем.

FM-системи продемонстрували свою ефективність у покращенні слухоречевого сприйняття дітей з РАС в умовах шуму. Проте впровадження FM-систем у шкільний процес потребує додаткових досліджень ефективності в реальних умовах, а також адаптації для мінімізації дискомфорту у дітей та покращення взаємодії з учителями та тьюторами.